Артилерійська підготовка відбиття атаки противника

Артилерійська підготовка відбиття атаки противника проводиться з метою завдати ураження, затримати і дезорганізувати розгортання противника; знизити ефективність його вогневої підготовки; порушити його управління; не допустити організованого переходу в атаку його перших ешелонів.

Артилерійська підготовка відбиття атаки противника починається з моменту зайняття противником вихідного положення для наступу (атаки) або з виявленням початку висування його головних сил із глибини і закінчується із переходом противника в атаку.

Артилерійська підготовка відбиття атаки противника здійснюється на глибину досяжності засобів вогневого ураження бригади із зосередженням основних зусиль на напрямку головного удару противника.

Основними об’єктами (цілями) для ураження будуть:

- тактичні засоби ядерного і хімічного нападу противника;

- наземні елементи систем високоточної зброї;

- засоби розвідки і РЕБ;

- артилерійські і мінометні батареї;

- колони військ противника при висуванні;

- танкові і мотопіхотні підрозділи на рубежах розгортання.

Для виконання вогневих завдань буде залучатися вся або більша частина артилерії з”єднань (частин), що обороняються.

Вогневі завдання дивізіон виконує за командами старшого артилерійського командира або по ініціативі командира дивізіону.

З метою швидкого відкриття вогню по колонах противника, що висувається, вогонь у дивізіоні готується завчасно, розраховані дані по планових цілях повинні бути у СОБ (КВВ).

Під час вогневої підготовки противника командир дивізіону (батареї) особисто спостерігає за діями противника

Ураження артилерійських і мінометних батарей, ПУ, РЛС розвідки противника буде здійснюватися, як правило, з початком його вогневої підготовки. Частина артилерії буде виконувати завдання з тимчасових вогневих позицій застосовуючи зосереджений вогонь і вогонь по окремих цілях.

Рухомі колони противника на дальніх підступах уражаються зосередженим вогнем зазвичай із тимчасових вогневих позицій. На напрямку висування головних сил проводиться дистанційне мінування місцевості.

На рубежах розгортання в ротні (4-6км) і взводні (2-3км від переднього краю) колони, підрозділи противника уражаються зосередженим і масованим вогнем артилерії, а також здійснюється мінування місцевості.

З підходом противника до зони ураження високоточними боєприпасами, підрозділи відкривають вогонь у першу чергу по танках противника, які атакують.

По мірі наближення противника до переднього краю наших військ щільність вогню артилерії збільшується. Артилерія у цей період веде рухомий і нерухомий загороджувальний вогонь з метою відсікти піхоту противника від танків і зірвати його атаку.

Установки ПТКР відкривають вогонь з максимальної дальності пуску, а протитанкові гармати - з дальності прямого пострілу.