ФИЛОСОФИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ

До метасоматитів та продуктів гранітизації відносяться речовинні утворення, які сформувалися при ендогенному хімічному заміщенні гірських порід у твердій фазі. Вважається, що таке заміщення забезпечувалося переносом речовини або за допомогою дифузій атомів, іонів, або міграції флюїдної фази. Хімічні реакції з участю останньої відбуваються в міжзерновому просторі в так званих міжзернових плівках.

Тіла метасоматитів.При формуванні порід, що складають тіла метасоматитів, суттєву роль відіграє температура дифузійних та флюїдних реагентів. З урахуванням цієї температури метасоматити поділяються на низькотемпературні (200–350°, середньотемпературні (350–450°) і високотемпературні (450–600° та зрідка більше). Тіла низько- та середньотемпературних метасоматитів найчастіше мають форму жил та біляжильних ореолів, а також гнізд чи великих "плям" будь-якої форми. Розміри таких тіл коливаються від перших метрів до перших кілометрів. Часто вони мають зональну будову, обумовлену різними ступенями метасоматичного заміщення вихідних порід. Прикладом таких тіл є ореоли березитів, грейзенів, альбітитів, біотититів та інших метасоматичних порід. Спеціально вони розглядаються в курсах, котрі стосуються рудних корисних копалин.

Тіла продуктів гранітизації. Тіла цього типу породжуються комплексом хімічних процесів, який приводить до перетворення у твердій фазі порід будь-якого складу та походження в нові породи гранітоїдного складу і структури. Найсуттєвішу роль у формуванні таких тіл відіграє високотемпературний метасоматоз.

Склад продуктів гранітизації залежить від хімічного складу дифузійних та флюїдних реагентів. Зокрема, при лужному метасоматозі відбувається фельдшпатизація породи – заміщення її переважно польовими шпатами, а при участі більшого числа хімічних реагентів утворюються гранітоподібні та гранітні породи. При гранітизації відбувається псевдоморфне заміщення одного мінералу іншим. У зв'язку з цим певною мірою зберігається первинна структура вихідної породи.

Продукти гранітизації складають тіла, які мають наступні особливості.

1. Ці тіла відзначаються надзвичайно неправильною формою, що також нагадує масляні плями.

2. Границі таких тіл "розмазані" і виражені, як відзначено вище, поступовим переходом суцільно гранітизованих порід у мігматити, а останніх – у звичайні метаморфічні породи (рис. 2.4.7).

3. Породи, які складають такі тіла, мають своєрідний гібридний вигляд: мінеральні фази в них розподілено нерівномірно (порівняно з породами аналогічного складу інтрузивних та агматитових тіл).

4. Тіла даного типу завжди несуть тіньові структури, які відбивають зазначений вище поліморфний характер зміни структури вихідних порід.

5. Як правило у внутрішніх частинах таких тіл зберігається величезна кількість залишків за тією чи іншою мірою зачеплених гранітизацією порід субстрату. Розміри таких залишків коливаються від перших сантиметрів до сотень і більше метрів.

6. У складі гранітизованих порід нерідко присутні високобаричні мінерали (гранат та ін.).

Продукти гранітизації, утворення котрих обмежилося калішпатовим порфіробластезом, самостійних тіл не утворюють. Порфіробластез при цьому може охоплювати частини вихідних тіл, або повністю та виходити за їх межі. Подібна картина часто спостерігається в гранітоїдних масивах, розвинених на древніх щитах.

Рис. 2.4.7. Граніти біля Шварцвальду, що утворилися на місці: складчастий ортогнейс поступово заміщується гранітним мобілізатом (за К.Менертом, 1971)

При картуванні границі тіл гранітизованих порід проводяться умовно. У випадках, коли добре проявлено тіньові структури, на карту виносять елементи залягання вихідних порід. Вік гранітизованих порід визначається за тими ж принципами, що й інтрузивних гранітоїдів. Відносно невеличкі тіла, як правило, включаються у склад тих комплексів метаморфічних порід, серед котрих вони проявлені і з якими пов'язані просторово. У свою чергу великі подібні тіла з урахуванням масштабу карти виділяються як самостійні, і на карті їм надається власна індексація, яка відображає склад, вік і характер належності до тієї чи іншої світи, серії або комплексу.

ФИЛОСОФИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ

Обеспечение национальной безопасности сегодня является центральной, стратегически значимой для развития каждой страны задачей. Без обеспечения безопасности всякая человеческая деятельность оказывается бесцельной. Поэтому изучение проблем национальной безопасности по сравнению с другими направлениями познания в большей степени соответствует и способствует пониманию общества как единого, неразрывного целостного организма. Именно это обстоятельство, с одной стороны, объясняет огромную сложность познания проблем обеспечения безопасности и слабую разработанность многих ее теоретических и практических аспектов, а с другой – порождает столь высокий интерес к проблемам безопасности со стороны чуть ли не всех отраслей науки, в первую очередь, общественных наук.