Які основні напрямки і результати зовнішньополітичної діяльності України в 90-і роки?

1. Вирішення проблеми ядерного роззброєння.

Тільки відмовившись від ядерного потенціалу Україна могла розраховувати на визнання світового товариства і надання ним гарантій безпеки і територіальної цілісності.

У січні 1994 р. під час зустрічей президентів США, Росії і України у Москві було підписано тристоронню заяву, відповідно до якої США і Росія обіцяли надати Україні гарантії безпеки, як тільки вона завершить процес ядерного роззброєння і стане учасником договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

У 1996 р. Україна виконала взяте зобов'язання - вивезла і знищила третій за розміром ядерний арсенал світу, що спричинило своєрідний позитивний перелом у ставленні держав світу до України.

2. Інтеграція у світові, європейські політичні та економічні структури.

Україна – член понад 40 міжнародних організацій, бере участь у роботі понад 100 постійних або тимчасових органів, утворених в рамках цих організацій.

В січні 1992 р.Україна стала членом Наради з безпеки і співробітництва у Європі /НБСЄ/: членом Світового банку, Міжнародного валютного фонду ,членом Чорноморського економічного співробітництва.

В березні 1994 р. Україна підписала угоду про партнерство і співробітництво з Європейським Союзом, в листопаді 1995 р. ввійшла до Ради Європи, є повноправним членом Центральноєвропейської ініціативи.

3. Налагодження регулярного політичного діалогу зі США та іншими державами світу.

Україну визнали і встановили дипломатичні, консульські відносини 148 держав світу.

Активізація відносин зі США почалася з 1994 р. Візити до США Президента України Л.Кучми і Президента США Б.Клінтона до України, утворення і робота двосторонньої комісії Кучма-Гор вивели наші відносини на рівень партнерських.

Вашингтон, як і ряд інших провідних країн світу, розуміє, що Україна нині є важливим чинником гарантування стабільності та безпеки у Європі, політичним фактором міжнародного життя.

Плідно розвиваються відносини з Німеччиною. За обсягом інвестицій вона займає друге місце після США, успішно працюють понад 250 українсько-німецьких підприємств.

Активізувалось співробітництво із Великобританією, Францією, Австрією, Канадою та іншими державами.

4. Зміцнення зв'язків з НАТО.

У програмі інтеграції до європейських структур активізувались контакти України і НАТО.

У травні 1997 р. у Києві відкрито інформаційний центр НАТО.

9 липня 1997 р. у Мадриді підписано Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО. Документ підписали Президент України та лідери 16 держав-членів альянсу. З травня 2002 року чітко визначена мета держави – вступ до НАТО.

5. Відносини з країнами СНД і насамперед Росією.

З 21 грудня 1991 р. до складу СНД увійшло 11 колишніх республік СРСР (без Грузії і держав Прибалтики).

Суть відносин між державами СНД – спроба перейти від відносин залежності та підкорення в рамках єдиної унітарної держави до відносин рівноправних партнерів.

Інтеграційний процес в межах СНД має суперечливий характер. З одного боку, певна консолідація країн СНД дає змогу задовольнити взаємовигідні інтереси на основі багатостороннього співробітництва. З іншого – в інтеграційному процесі простежується домінуюча роль Росії, її бажання перетворити СНД у наддержавну структуру.

Стосунки України і Росії започатковані в договорі між ними, підписаному 19 листопада 1990 р. Б.Єльциним і Л.Кравчуком в Києві. Певним підсумком російсько-українських відносин стало підписання 30 травня 1997 р. Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією і Україною, в 1998 р. ратифікованого парламентами обох держав.

Пріоритетними у двосторонніх відносинах є співробітництво України із найближчими сусідами – Білоруссю та Молдовою.

В останні роки активізувався процес співробітництва з партнерами СНД азіатського регіону – Туркменистаном, Узбекистаном, Киргизстаном.

Нові успіхи зовнішньої політики України залежатимуть від внутрішньої стабілізації, економічного і духовного розвитку, від авторитету держави на світовій арені.

6.З чим ввійшла Україна в XXI століття?

Найбільше досягнення України та її народу за тисячолітню історію – досягнення незалежності, суверенітету та соборності держави.

Сьогодні, на початку XХІ ст., маємо всі ознаки держави, і вороття в минуле неможливе.

Україну визнав світ, вона мирна, без’ядерна, добросусідська держава.

Україна відстояла, відродила свою мову, повернула найбагатшу і найповчальнішу в світі історію, підняла з руїн оригінальну і самобутню культуру.

Україна – унікальна за своїм багатством земля. На ній зосереджено 5 відсотків світових запасів корисних копалин, а за деякими з них вона знаходиться в першій п'ятірці у світі, тут понад 30 відсотків світового чорнозему, який здатний прогодувати чверть мільярда населення, вона має унікальні природні регіони.

Україна – це майже 50 млн. людей, де зосереджено колосальні можливості прогресу цивілізації, адже в масі своїй це розумні, працьовиті, світлі голови і золоті руки, які ще тисячі років тому дивували світ.

На переломі XXI ст. і третього тисячоліття Україна може повернути собі славу могутньої Київської держави поч. XI ст., якщо:

− влада (Президент, Уряд, Парламент) візьмуть на себе всю відповідальність за добро і розквіт держави;

− зможемо використати могутній потенціал своєї землі і народу;

− господарем стане власник, виробник, трудівник, духовний інтелект, а держава тільки регулюватиме і керуватиме суспільством;

− законодавча влада творитиме закони для людини, а не для держави чи її окремих чиновників;

− заповіді Божі і закони держави стануть найвищим принципом життя кожного громадянина;

− наш прадавній знак тризуб об'єднає всіх до праці, єдності і віри в краще майбутнє держави.

−

Конкретною програмою дій державної влади на найближчі роки є :