МОДУЛЬ 2

АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ТА СЕМІОТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4

НЕРВОВА СИСТЕМА У ДІТЕЙ

1. Актуальність теми

Проблеми дитячої неврології приваблюють сьогодні багатьох дослідників. Інтерес до неврології новонароджених і дітей грудного віку продиктований можливістю вивчити джерела багатьох захворювань, які починаються внутрішньоутробно, в період пологів або в перші місяці життя, і попередити їх важкі наслідки. Будь-який лікар повинен вміти розпізнати найбільш розповсюджені захворювання нервової системи (н/с) у дітей – менінгіти, енцефаліти, епілепсія, пухлини головного мозку. Знання основ неврології необхідні для диференційної діагностики коматозних станів, розпізнавання внутрішньочерепних крововиливів при травмах нервової системи.

У дітей спостерігається різноманітність багатьох симптомів ураження н/с. В деяких випадках виявляються неврологічні синдроми, які дуже рідко або взагалі не спостерігаються у дорослих. Обстеження н/с у дітей потребує спеціальних знань і необхідних навиків. Відсутність мови в ранньому віці, невміння точно передати свої відчуття, вираженість загальних реакцій обумовлюють важкість і специфіку неврологічного обстеження дитини.

2. Конкретні цілі:

§ Знати анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у дітей різного віку.

§ Вміти вибрати з анамнезу дані, що відображають наявність у дитини ураження центральної та периферійної нервової системи.

§ Вміти досліджувати і оцінювати стан нервової системи у дітей різного віку.

§ Інтерпретувати найбільш інформативні ознаки ураження нервової системи при об’єктивному і лабораторному дослідженні хворого.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента

(зміст теми)

Тема 1. Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження нервової системи у дітей.

Нервова система плоду починає розвиватися на ранніх етапах ембріонального життя, продовжується розвиток і в перші роки після народження.

· з ектодерми в дорсальному відділі зародка утворюється нервова пластинка → нервовий жолоб → нервова трубка;

· на 1-2 тиж. з’являється потовщення нервової трубки в оральному відділі;

· на 3-5 тиж. в головному відділі трубки утворюються первинні мозкові міхурі: кінцевий (prosencephalon), середній (mesencephalon), ромбовидний (rhombencephalon) мозок, з яких надалі розвиваються;

· 3 міс.: визначаються основні частини ЦНС: великі півкулі, стовбур, мозкові шлуночки, спинний мозок;

· 5 міс.: диференціюються основні борозни кори великих півкуль, проте кора ще недостатньо розвинута;

· маса мозку новонародженої (н/н) дитини становить 400 г – 1/8 маси тіла. У 9 міс. подвоюється маса мозку, в 3 р. – потроюється, в 5 р. - маса мозку становить 1/14 маси тіла, тоді як у дорослого - 1/40

· довгі борозни виражені добре, але вони невисокі і неглибокі. Дрібні борозни і звивини поступово з’являються протягом перших років життя. Найбільше змін у кількості звивин, їх форми, топографії відбувається протягом перших 5-6 років і тільки до 15-16 років формуються такі взаємовідношення як у дорослих;

· у н/н мозкова тканина мало диференційована, погано диференціюється сіра і біла речовина, потилична доля кори великих півкуль відносно більших розмірів;

· у н/н мозочок розвинений слабо, довгастий мозок розташований більш горизонтально;

· у н/н спинний мозок відносно довший і доходить до ІІІ поперекового хребця, далі ріст спинного мозку відстає від росту хребта, тому нижній кінець його зміщується вверх; ріст триває до 20 років; це більш завершена морфологічно структура ніж головний мозок, тому досконаліша в функціональному відношенні;

· периферична н/с недостатньо мієлінізована, мієлінізація черепних нервів здійснюється протягом перших 3-4 міс. і закінчується до 1 р. 3 міс.; мієлінізація спінальних нервів триває до 2-3 років;

· кровопостачання головного мозку добре, але відтік крові знижений, тому є умови для акумуляції токсичних речовин і тому в ранньому віці переважають токсичні форми інфекційних захворювань;

· у дітей підвищена проникливість гематоенцефалічного бар’єру

Інтенсивне формування н/с під час внутрішньоутробного (в/утр) періоду, синхронність розвитку окремих її елементів можуть легко порушуватися під впливом:

§ вірусних захворювань матері

§ недостатності матково-плацентарного кровообігу

§ іонізуючої радіації

§ вібрації

§ тератогенних речовин.

Порушення в І триместрі зумовлюють дефекти змикання нервової трубки, порушення росту і диференціації мозкових гемісфер, шлуночків.

Порушення в ІІІ триместрі, в перинатальному періоді стають причинами порушення мієлінізації структур н/с зменшення росту дендритів.