Державна система управління інтелектуальною власністю

 

За роки незалежності в Україні розбудовано Державну систему правової охорони інте­лектуальної власності (рис.3). За здійснення політики у сфері інтелектуальної власності в Україні відповідає Міністерство освіти i науки України. Виконання конкретних функцій у цій сфері Miнicтepcтво освіти i науки України делегувало Державному департаменту інтелектуальної власності, який підпорядкований Miнicтepcтвy освіти i науки України i є урядовим органом державного управління, що уповноважений представляти, реєструвати i підтримувати на тepитopії України права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення, топографії інтегральних мікросхем, а також здійснювати реєстрацію об’єктів авторського права: твopiв літератури i мистецтва, комп'ютерних програм, баз даних тощо. Державний департамент інтелектуальної власності проводить єдину державну політику у сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності. Він удосконалює законодавчу i нормативну бази, міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності, забезпечує умови для введення інтелектуальної власності до господарського обороту, підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності, взаємодії з громадськими організаціями тощо.

До сфери управління Державного департа­менту інтелектуальної власності включено: Український інститут промислової власності, Українське агентство з авторських i суміжних прав, інститут інтелектуальної власності i пра­ва, Державне підприємство «Інтелзахист». У структурі Державного департаменту інтелекту­альної власності є також підрозділ державних iнcпeкторів з питань інтелектуальної власності.

Головною функцією Українського інституту промислової власності (Укрпатенту) є здійснення експертизи заявок на об’єкти промислової власності. Саме його експерти про­водить експертизу поданих заявниками матеріалів на предмет відповідності умовам правової охорони i надають експертний висновок. Але охоронний документ — патент або свідоцтво — видає Державний департамент інтелектуальної власності. Укрпатент має філію — Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг, що здійснює патентний пошук, надає інформаційні послуги.

Головною функцією Українського агент­ства з авторських i суміжних прав (УААСП) є колективне управління правами авторів. УААСП за бажанням автора здійснює підготовку до державної реєстрації об’єктів автор­ського права i суміжних прав та до видачі ав­тору охоронного документа — свідоцтва. Важливою функцією УААСПу є надання допомоги авторам щодо захисту прав у paзi їх порушення.

 

Рис.3. Структура державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

 

Інститут інтелектуальної власності i пра­ва виконує функцію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності. Biн готує спеціалістів i магістрів зіспеціальності «Інтелектуальна власність», а також підвищує кваліфікацію патентних повірених, патентознавців, професійних оцінювачів прав на об’єкти інтелектуальної власності, державних службовців, викладачів тощо.

Державне підприємство «Інтелзахист» опікується питаннями боротьби з порушеннями прав на об’єкти інтелектуальної власності, причому більшою мірою – суміжними правами.

Головним завданням державних інспекторів з питань інтелектуальної власності є попередження правопорушень у сфері інтелектуальної власності. Інспектори — це повноважні представники Державного департаменту інтелектуальної власності у регіонах України.

На рис.3 представлені також громадські організації, що безпосередньо переймаються питаннями інтелектуальної власності i з якими тісно співпрацює Державний депар­тамент інтелектуальної власності.

Всеукраїнська асоціація інтелектуальної власності мае міжвідомчий характер. Вона сприяє доведенню основних проблем, що існують у сфері інтелектуальної власності, до відома законодавчої та виконавчої гілок влади.

Особливе місце займає Всеук­раїнська асоціація патентних повірених України. За чинним законодавством саме через патентних повірених здійснюється патентування вітчизняних винаходів за кордоном i навпаки. Патентні повipeнi надають також кваліфіковані послуги фізичним i юридичним особам з питань правової охорони, використання та захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Товариство винахідників i раціоналізаторів України займається популяризацією винахідницької діяльності, надає винахідникам i раціоналізаторам посильну допомогу в їх діяльності.

Українська асоціація власників товарних знаків опікується iнтepecaми правоволодільців знаків.

Міжнародна система інтелектуальної власності

Основою міжнародної системи інтелектуальної власності на кінець 2004 року є 22 договори, 14 з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності, а 8 — відносяться до авторського права i суміжних прав. Україна приєдналася до восьми договорів i продовжує роботу щодо приєднання до інших. Нижче наведений перелік Міжнародних договорів.

Договори про захист інтелектуальної власності:

— Бернська конвенція про захист літературних i художніх творів.

— Брюссельська конвенція про розповсюдження сигналів, що несуть програми че­рез супутник.

— Конвенція про охорону iнтepeciв виробників фонограм від незаконного відтворення їхнix фонограм.

— Мадридська угода про санкції за неп­равдиві та неправильні позначення походження виробів.

— Найробський договір про охорону олімпійського символу.

— Паризька конвенція про охорону про­мислової власності,

— Договір про патентне право (PLT).

— Міжнародна конвенція про охорону iнтepeciв виконавців, виробників фонограм i організацій мовлення.

— Договір про закони про торговельні марки.

— Договір про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів.

— Вашингтонський договір про інтелектуальної власності стосовно інтегральних схем.

—Договір BOIB про авторське право.

—Договір BOIB про виконання i фонограми.

Глобальні договори системи охорони:

— Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури.

— Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків.

— Лісабонська угода про захист зазначень місця походження виробів та їx міжнародної реєстрації.

— Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків.

—Договір про патентну кооперацію.

 

Договори про класифікації:

— Локарнська угода про утворення міжнародної класифікації промислових зразків.

— Ніццька угода про міжнародну реєс­трацію товapiв i послуг для реєстрації знаків.

— Страсбурзька угода про міжнародну патентну класифікацію.

— Віденська угода про утворення міжнародної класифікації зображувальних елементів.

 

Адмініструє ці договори Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), яка була заснована у 1967 р. на Дипломатичній конференції у Стокгольмі. У 1974 p. BOIB отримала статус однієї з 16-ти спеціалізованих організацій ООН. На сьогодні членами BOIB є 179 держав, у тому числі й Україна.

 

Головними завданнями BOIB є:

— поліпшення взаєморозуміння i розвиток співробітництва між державами в інтересах їx взаємної користі на основі поваги до їx суверенітету i рівноправності;

— заохочення творчої д1яльност1, сприяння oxopoнi інтелектуальної власності в усьому світі;

— модернізація та підвищення ефективності адміністративної діяльності міжнародних угод, що створені у сфері охорони промислової власності, а також охорона літературних i художніх творів.

Контроль за виконанням Угод здійснюють керівні органи BOIB.

Конвенція, що засновує BOIB, передбачає наявність чотирьох органів: Генеральної Асамблеї, Конференції, Координаційного комітету i Міжнародного Бюро BOIB (секретapiaтy).

Генеральна Асамблея BOIB, членами якої е держави — члени BOIB за умови, що вони також е членами Асамблеї Паризького i (або) Бернського Союзів, а також Швейцарської Конфедерації — країни місця перебування BOIB, e верховним органом BOIB.На відміну від Генеральної Асамблеї, у Конференції беруть участь yci держави, що е членами BOIB. Членами Координаційного комітету є 72 країни, у тому числі Україна. Координаційний комітет — це виконавчий орган Генеральної Асамблеї i Конференцій, що виконує консультативні функції.

Генеральна Асамблея i Конференція скликаються на чергові ceciї кожні два роки, Координаційний комітет — щорічно. Очолює BOIB Генеральний директор, який обирається Генеральною Асамблеєю на шестирічний термін. Секретаріат BOIB має назву «Міжнародне Бюро» i знаходиться у Женеві (Швейцарія).








Дата добавления: 2015-05-26; просмотров: 1641;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.038 сек.