Поняття , об’єкти і суб’єкти авторського права і суміжних прав
Сферою авторського права є охорона літературних і художніх творів, до яких належать письмові твори, музика, твори образотворчого мистецтва, зокрема, живопис і скульптура, а також твори, засновані на використанні технологій, наприклад програми для ЕОМ і електронні бази даних.
Авторські права i суміжні права охороняються Законом України «Про авторське право i суміжні права». Цей закон охороняє особисті (немайнові) i майнові права авторів та їхніх правонаступників, пов'язані зi створенням та використанням творів науки, літератури i мистецтва (авторське право), а також прав виконавців, виробників фонограм i організацій мовлення (суміжні права). Kpiм того, немайнові i майнові права власників авторського права i суміжних прав охороняються нормами інших законів України.
Це питання знайшло своє відображення також в Конституції України, Цивільному кодексі України, указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України, у низці постанов Верховної Ради України i нормативних актах ДП «Українське агентство з авторських i суміжних прав» (далі — УААСП).
За загальним правилом твip може бути використаний третіми особами тільки з дозволу власника авторського права. Найбільш поширеними є права: копіювати чи іншим способом відтворювати твip; здійснювати звукозапис виконання твору; виконувати перед публікою твори, зокрема музичні, драматичні чи аудіовізуальні; здійснювати публічний показ твopiв по телебаченню чи радіо, іншими способами трансляції; перекладати літературні твори іншими мовами; здійснювати прокат, особливо твopiв, записаних на носій i комп'ютерні програми; екранізувати твори i, зокрема створювати на їхній основі аудіовізуальні твори.
Об’єктами авторського права є твори, а саме:
1. Літературні і художні твори, зокрема:
-романи, поеми, статті та інші літературні письмові твори;
-лекції, промови, проповіді та інші усні твори”
-драматичні, музикально-драматичні твори, пантоміми, хореографічні,- інші сценічні твори;
музичні твори (з текстом або без тексту);
-аудіовізуальні твори;
-твори живопису, архітектури, скульптури і графіки; фотографічні твори;
-твори декоративно-прикладного мистецтва;
-ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки;
- переклади адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів;
- збірники творів, якщо їхній добір або упорядкування їхніх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;
комп’ютерні програми;
- компіляції даних (база даних), якщо їхній добір або упорядкування їхніх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;
- інші твори.
Твори є об’єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження.
Згідно із Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі. Авторське право і право власності на матеріальний об’єкт, в якому втілено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об’єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.
Закон України «Про авторське право i cyміжні права» охороняє права виконавців, виробників фонограм i відеограм, а також організацій мовлення. Охорона суміжних прав здійснюється без завдання шкоди охороні твopiв авторським правом.
Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів творів, що виконуються. Виробники фонограм i відеограм, а також організацій мовлення повинні дотримуватись прав авторів i виконавців. Організації мовлення повинні дотримуватись прав виробників фонограм, авторів i виконавців.
Оформлення суміжних прав також не вимагає виконання будь-яких формальностей. Виробники фонограм i відеограм для оповіщення про свої права можуть на вcix примірниках фонограм i відеограм чи на їхнix упаковках проставляти знак охорони суміжних прав, що складається з латинської літери Р у колі, iменi (найменування) власника суміжних прав i року першої публікації фонограми. Наприклад: ® Apreleska Sound Production, 1995.
Особисті (немайнові) права виконавців охороняються безстроково. Майнові права виконавців, виробників фонограм i відеограм, а також організацій мовлення охороняються протягом 50 років. Tepмін охорони починається з першого січня року, що наступає за роком, у якому мали місце юридичні факти (перше виконання, перше опублікування, перша передача).
Право на твір належить його творцеві, особі, яка написала книгу, картину, створила музику, скульптуру, аудіовізуальний твір.
Первинним суб’єктом авторського права є автор твору. автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору.
Суб’єктами авторського права можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
Здебільшого, автором твору науки, літератури, мистецтва є особа, але іноді у творчому процесі беруть участь кілька осіб, тобто співавторів. Якщо два або кілька авторів спільною працею створюють твір, відносини між ними називаються співавторством Співавторство може бути нероздільним (коли неможливо виділити працю кожного співавтора) та роздільним (коли складові частини чітко визначені і відомо, хто з співавторів написав ту чи іншу частину).
Твір, створений спільною творчою працею співавторів, повинен бути єдиним цілим, таким, що не може існувати без складових частин як ціле. Наприклад, якщо з підручника , написаного співавторами, виключити одну чи кілька глава, підручник як цілісний твір втрачає своє значення. Спільна праця співавторів твору має бути творчою. Якщо один розповідає сюжет, висловлює свої думки, а інший записує їх –т- це не співавторство. При роздільному співавторстві кожен із співавторів зберігає авторське право на свою частину. Одночасно він є співавтором твору в цілому. Співавторство має бути добровільним. При нероздільному співавторстві твір може використовуватися лише за спільною згодою усіх співавторів. Проте право опублікування та іншого використання твору належить однаковою мірою усім співавторам. Один співавтор не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору. В разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.
Відносини між співавторами можуть бути визначені договором. У разі відсутності такого договору авторське право на твір здійснюється всіма співавторами спільно.
Дата добавления: 2015-05-26; просмотров: 1155;