Тоді максимальна частота лічби

виявляється вище, ніж частота послідовного лічильника, обумовлена формулою (3.14), оскільки вентиль І переключаються значно швидше, ніж тригер.

З погляду структури, функціонування і технічних параметрів варіанти асинхронних лічильників (рис. 3.39, а, в) еквівалентні. У залежності від кількості розрядів вони реалізують коефіцієнт перерахунку і їх можна використовувати як подільники частоти

Розглянуті вище асинхронні лічильники відносяться до класу підсумовуючих. Для реалізації режиму віднімання в табл. 3.14 досить 0 замінити на 1 і навпаки, що еквівалентно зніманню інформації з інверсних виходів тригерів (табл. 3.15).

Таблиця 3.15

Вага	Виходи	Десятковий еквівалент двійкового коду
Вхід
0 1	0 1	0 1	0 1	0 1	0 1	0 1	0 1	0 1	0 1	0 1	0 1	0 1	0 1	0 1

Якщо змінити позначення виходів тригерів (рис. 3.38,а) на і навпаки на то лічильник, що віднімає, виходить послідовним з'єднанням, інверсних виходів попередніх розрядів з рахунковими входами наступних розрядів -тригерів (рис. 3.40). Показані на рис. 3.40, а -тригери переключаються негативним "фронтом" вхідного сигналу чи сигналу інверсного виходу попереднього тригера, що відповідає позитивному фронту на прямих виходах тригерів. Тому на часових діаграмах (рис. 3.40, б) переключення тригерів DD2 і DD3 синхронізовано позитивними фронтами виходів відповідно і . Таким чином, єдина відмінність між підсумовуючими і лічильниками, що віднімають, складається в організації кіл переносу з молодших розрядів у старші.

Лічильники з керованим напрямком лічби називають реверсивними. Для побудови реверсивного лічильника необхідно між розрядами включити логічну схему, що забезпечує зв'язок лічильного входу другого і наступного розрядів з виходами (підсумовування) чи (вирахування) тригерів попередніх розрядів. Нехай напрямок лічби задається сигналом. так, що при виконується лічбу з підсумовуванням, а при - з вирахуванням. Тоді сигнал переносу в -й розряд визначається логічним рівнянням

Відповідно тотожним виразом (3.15) можна реалізувати різні схемні варіанти кіл переносу в реверсивних лічильниках (рис. 3.41). Реверсивний лічильник з міжрозрядною логікою керування лічбою виду рис. 3.39 показаний на рис. 3.41, д. Включення додаткових логічних елементів між розрядами збільшує час встановлення лічильника t_уст і знижує максимальну частоту зміни реєструємих станів. Не повинна вводити в оману удавана простота кіл переносу у виді рис. 3.41,м, тому що час затримки одного логічного елемента ВИКЛЮЧНЕ АБО може і перевищувати час затримки сигналу в схемах на рис. 3.41,а, б, в.