Жоден нормативний акт України не регулює відносини автора з користувачами його творів і не містить норм про авторські договори.

Авторські договори — це самостійна група договірних зобов'язань, які мають певні особливості.

§ суб'єктами цих договорів, з одного боку, завжди є автор (співавтори) або його правонаступники, а з іншого — як правило, певна організація, що за родом своєї діяльності може використати твір, обумовленим у договорі способом.

§ Правонаступниками можуть бути спадкоємці та інші особи, яким автор передав право використання твору. Це, зокрема, представники автора - - батьки або піклувальники, якщо з будь-яких причин сам автор не може скористатися своїм правом на використання твору. Здатність до творчої діяльності не збігається з цивільно-правовою дієздатністю, нерідко авторами можуть бути неповнолітні або навіть малолітні.

§ Якщо з боку автора виступають дві або більше осіб (співавтори, кілька спадкоємців або інших правонаступників), то для укладення договору потрібна згода усіх цих суб'єктів незалежно від того, яка частка авторської винагороди їм належить. Без такої згоди твір не може використовуватися. Зазначені особи можуть доручити ведення переговорів, підписання договору, а іноді й подальшу роботу з користувачем комусь одному з них. Проте, таке доручення має бути оформлене письмово, воно становить частину авторського договору.

§ В разі використання кількох колективних творів на кожний з них укладається окремий авторський договір. Так, із авторами слів пісні — один договір, із авторами музики — другий. У даному випадку це окремі види творів, а не співавторство.

§ Автор може передати право на використання свого твору як на території України, так і за рубежем будь-яким громадянам і юридичним особам, у тому числі й іноземними.

§ Авторські договори з іноземними авторами та авторські договори громадян України з іноземними користувачами укладаються з участю Державного департаменту інтелектуальної власності.

§ об'єктами (предметами) їх виступають нематеріальні блага — твори науки, літератури і мистецтва. Вони стають об'єктом договору за однієї умови — вони виражені у такій об'єктивній формі, яка дає змогу відтворювати і розмножувати їх. Об'єктом авторського договору можуть бути твори, уже створені на момент укладення договору, а також ті, які автор (співавтори) зобов'язується створити і передати для використання. Їх обовязковою ознакою є новизна

§ має бути укладений у письмовій формі, якщо законодавством не передбачено інше (п. 1 ст. 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права"). Письмова форма не обов'язкова для договорів про опублікування творів у періодичних виданнях та енциклопедичних словниках (ч. 2 ст. 1107 ЦК).

Авторські договори бувають двох типів:

а) авторський договір на передачу твору для використання - автор або правонаступник передає чи автор зобов'язується створити та у встановлений договором строк передати твір організації для використання обумовленим за договором способом, а організація зобов'язується здійснити або почати це використання у встановлений договором строк, а також сплатити авторові або його правонаступникові винагороду, крім випадків, зазначених у законі.

б) авторський ліцензійний договір - автор або його правонаступник надає організації право використати твір, у тому числі шляхом перекладу іншою мовою або переробки в обумовлених договором межах і на визначений строк. Організація зобов'язується сплатити винагороду за надання цього права.

Міністерства і відомства, які мали у своєму складі організації, що використовували твори, розробляли типові договори. В них передбачалися основні умови авторських договорів, від яких відступати не дозволялося, якщо вони погіршували права автора. Типові авторські договори мали нормативний характер, тобто вони були обов'язкові для сторін.

Крім того, ці відомства розробляли зразкові договори для складання авторського договору. Вони не містили обов'язкових умов.

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО АВТОРСЬКІ ДОГОВОРИ

За авторським договором автор передає або бере на себе обов'язок створити і у встановлений договором строк передати свій твір організації для використання обумовленим у договорі способом, а організація зобов'язується здійснити або почати використання у встановлений договором строк, а також сплатити авторові винагороду, крім випадків, зазначених, у законі.

Предметом авторських договорів є передача іншій особі автором чи його правонаступниками права на використання творів, передача майнових прав автора й інші правові дії, пов'язані з використанням чи розпорядженням твору - будь-яке відчуження авторських прав, передача права на використання, передача права на управління майновими правами автора та інші..

Таким чином: авторський договір - це угода автора чи його правонаступників з іншими особами про вчинення відповідно до закону будь-яких дій з приводу володіння, користування та розпорядження твором.

Авторський договір є:

1.двосторонній

1. консенсуальний

Відповідно до п. 1 ст. 31 Закону авторські договори мають укладатися у письмовій формі. Письмова форма не є обов'язковою для авторських ліцензійних договорів про опублікування твору в періодичних виданнях та енциклопедичних словниках.

Практика укладення авторських договорів пішла саме цим шляхом — договори про видання твору в періодичних виданнях та енциклопедичних словниках, як правило, укладаються в усній формі.

Автор— цеособа, творчою працею якої створено той чи інший твір. Автором можуть бути і неповнолітні діти. При цьому неповнолітні віком від 14 до 18 років укладають авторські договори самостійно, а за малолітніх віком до 14 років договори укладають від їх імені батьки або опікуни.

Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір. Відносини між ними визначаються угодою, укладеною між ними. Право опублікування та іншого використання твору належить однаковою мірою всім співавторам.. Якщо авторський договір укладається від імені співавторів, то його підписують усі співавтори.

Стороною авторського договору з цього боку можуть бути й інші особи — спадкоємці автора та інші його правонаступники. Якщо авторський договір укладається спадкоємцями, то вони зобов'язані подати документи, що засвідчують їх правонаступництво.

Другою стороною в авторському договорі, як правило, є юридична особа — організація чи підприємство, яке має можливість використати твір у той чи інший спосіб. Це можуть бути юридичні особи, основані на будь-якій формі власності, державні, приватні, іноземні Цією стороною може бути роботодавець, набувач авторських прав за договором про передачу (відступлення) майнових прав автором або іншою особою, що має авторське право, організація, що управляє авторськими правами на колективній основі. Може бути й фізична особа, що, як правило, виступає замовником на створення, наприклад, твору живопису чи скульптурного. Фізична особа може виступати і як користувач твору.

Використання твору іншими особами можливе без згоди автора і без укладення авторського договору. Закон називає такі випадки вільним використанням твору (ст. 21) - бездоговірне використання цитат, уривків творів як ілюстрацій, відтворення у пресі опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних питань, відтворення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих, публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похоронів, відтворення твору для особистого користування. Закон передбачає вільне використання твору бібліотеками та архівами, репрографічне відтворення для власних потреб; вільне відтворення примірників творів для навчання; вільне відтворення комп'ютерних програм, а також вільне відтворення в особистих цілях творів, зафіксованих у звуко- та відеозаписах.

Авторський договір повинен передбачати способи використання твору (конкретні права, що передаються за договором). Якщо в авторському договорі не передбачено умову про спосіб використання твору (конкретних прав, що передаються за авторським договором), договір вважається укладеним на такі способи використання твору, які можуть вважатися необхідними для досягнення наміру сторін, які вони мали в момент укладення договору. Наприклад, передача права на відтворення літературного твору може передбачати і його розповсюдження.

Строк виконання - строки визначаються угодою сторін, можуть бути передбачені різні строки:

1. строки дії самого договору,

2. строки виконання умов договору,

3. строки видання твору чи публічного показу тощо. Але зараз йдеться лише про

4. строки дії самого договору..

Коли в авторському договорі умову про строк його дії не передбачено (наприклад, не передбачений строк, на який передається право), договір може бути розірваний після закінчення 5 років від дати його укладення. В такому разі користувач має бути попереджений про розірвання за 6 місяців до розірвання договору. Але незалежно від наявності в авторському договорі умови про строк автор або його спадкоємці мають право розірвати такий договір після закінчення 10 років від дати його укладення, повідомивши про це користувача за 6 місяців до розірвання договору.

Територія дії авторського договору - якщо територія, на яку передається авторське право, не передбачена, то чинність права поширюється на всю територію України.

Винагорода за використання твору чи передачу майнових прав визначається угодою сторін. За загальним правилом її встановлюють в авторському договорі у вигляді відсотка від доходу за відповідний спосіб використання твору. Тобто винагорода має виплачуватися за кожний спосіб використання твору окремо. Якщо встановити розмір винагороди у вигляді відсотка від доходу неможливо у зв'язку з характером твору або особливостями його використання, то винагороду визначають у вигляді зафіксованої у договорі чітко визначеної суми або іншим способом.

Проте у договорі не може бути умов, які обмежують автора у створенні ним у майбутньому творів на певну тему або в певній галузі. Такі умови авторського договору визнаються недійсними.

Видавничий договір має містити поштові адреси сторін, визначається місцезнаходження видавництва, особа, яка представляє його і діє на підставі статуту чи іншого документа, що робить цю особу управомоченою. Зазначається повне ім'я, по батькові та прізвище автора чи його правонаступника та їх точна адреса. обов'язково має бути зазначено місце і дата його укладення. чітко визначається його об'єкт — твір і наводиться його попередню погоджена назва. Назва твору може уточнюватися у процесі роботи над твором.

Автор зобов'язаний передати твір в обсязі та за структурою, що визначені завданням видавництва, яке додається до видавничого договору і є його невід'ємною частиною. Завдання формулює видавництво, воно вважається прийнятим автором з моменту його письмової згоди на це.

У договорі автор має однозначно підтвердити належність саме йому авторського права і те, що він не зробив ніяких розпоряджень щодо нього, які б суперечили чинному законодавству чи умовам договору. Таке застереження має стосуватися також усякого іншого матеріалу, що використовується у творі. Якщо автор пропонує ілюстративний матеріал, який йому не належить, він має застерегти про це видавництво.

Обов’язки видавництва:

Ø Протягом 6 тижнів від подання автором усього твору видавництво зобов'язане розглянути рукопис і прийняти рішення про його прийняття, необхідність доопрацювання чи відхилення, про що повідомляє автора.