ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ

Особливості управління цінними паперами обумовлені їх подвійною пра­вовою природою, що знайшло відображення в існуванні прав на цінні папери і прав з цінних паперів.

Під управлінням цінними паперами слід розуміти здійснення управителем від свого імені повноважень володіння і розпорядження, або інвестиційного кон­сультування щодо переданих установником цінних паперів та (або) грошових коштів для цілей їх інвестування в цінні папери в інтересах установника або третіх осіб на умовах договору або інших підставах, передбачених законом.

По­ложення законодавства про управителів цінних паперів поширюються на діяльність інвестиційного консультанта. Інвестиційним консультантом визнаєть­ся особа, яка не володіє цінними паперами, але здійснює ініціювання прийняття рішень про вкладення цінних паперів в об'єкти інвестування.

В управління можуть передаватися цінні папери та (або) кошти інвестуван­ня. В управління можуть передаватися цінні папери, які допускають здійснення особою-невласником від свого імені повноважень управління та зберігання або управління, зберігання та розпорядження такими цінними паперами. Не можуть передаватися в управління чеки, депозитні та ощадні сертифікати, ощадні книж­ки на пред'явника, складські свідоцтва і товаро-розпорядчі документи, за винят­ком їх наступного інвестування або одночасної передачі з іншими цінними па­перами чи майном, які є припустимими об'єктами управління.

Кошти інвестування — це грошові кошти, прийняті в управління за умови їх наступного інвестування в цінні папери, а в передбачених законодавством випадках - інше майно, що знаходиться в управлінні. Коштами інвестування вважаються також грошові кошти, які управитель отримає в результаті стягнен­ня їх з боржника установника управління. У договір управління коштами інвес­тування обов'язково включається інвестиційна декларація управителя, в якій зазначаються напрями і способи інвестування грошових коштів установника, цілі інвестування, відомості про структуру активів, яку управитель збирається підтримувати протягом терміну управління [15, с. 719]

Передані в управління цінні папери враховуються на рахунках у цінних па­перах (депо) у депозитарії, а кошти інвестування перераховуються на рахунок управління. На рахунок управління надходять усі кошти, отримані в результаті здійснення управління, а на рахунок депо — цінні папери.

Згідно з договором про відкриття рахунку у цінних паперах зберігач відкри­ває на ім'я управителя рахунок у цінних паперах, вказуючи, що рахунок відкри­тий для управителя, для обліку цінних паперів, що належать йому на праві до­вірчої власності, а також зазначає обмеження щодо цих цінних паперів.

При передачі в управління цінних паперів може бути передбачено об'єднан­ня цінних паперів у фонди спільного (колективного) інвестування, які форму­ються за рахунок цінних паперів, переданих в управління різними особами. Управління цінними паперами при спільному (колективному) інвестуванні здійснюється шляхом випуску і розміщення інвестиційних сертифікатів (іпо­течних, фонду операцій з нерухомістю тощо), результати інвестування яких вра­ховуються на рахунку управління управителя.

Сертифікат є різновидом боргових цінних паперів, що засвідчує право влас­ника на отримання частки майна (чистих активів фонду операцій нерухомості, у платежах за іпотечними активами тощо)у грошовій формі після закінчення стро­ку, на який був створений відповідний фонд, або після настання строку вико­нання зобов'язань за договорами про іпотечний кредит, та право вимагати дот­римання обмежень прав довірчої власності управителем.

Порядок випуску, розміщення, умов виплати доходу та обліку інвестицій­них сертифікатів регулюються законами та нормативно-правовими актами Дер­жавної комісії з цінних паперів та фондового ринку України.

«ДОГОВОРИ ЗА РОЗПОРЯДЖЕННЯМ МАЙНОВИХ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ».

1. РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ АВТОРСЬКИХ ДОГОВОРІВ

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО АВТОРСЬКІ ДОГОВОРИ

3. ВИДИ ТА ЗМІСТ АВТОРСЬКИХ ДОГОВОРІВ

4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СТРОК ЛІЦЕНЗІЙНОГО ДОГОВОРУ. ТИПОВИЙ ЛІЦЕНЗІЙНИЙ ДОГОВІР

5. ДОГОВІР ПРО ПЕРЕДАННЯ ВИКЛЮЧНИХ МАЙНОВИХ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

6. ПОНЯТТЯ ДОГОВОРУ КОМЕРЦІЙНОЇ КОНЦЕСІЇ (ФРАНЧАЙЗИНГУ).

7. ЗМІСТ ДОГОВОРУ КОМЕРЦІЙНОЇ КОНЦЕСІЇ

8. ВІДПОВІДАЛЬІСТЬ СТОРІН ТА ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРУ КОМЕРЦІЙНОЇ КОНЦЕСІЇ

1. РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ АВТОРСЬКИХ ДОГОВОРІВ

Авторські договори опосередковують суспільні відносини, які складаються в суспільстві з приводу створення і головним чином використання творів науки, літератури і мистецтва. Результати духовної творчості мають для суспільства не менше значення ніж науково-технічні досягнення.

Твори науки, літератури і мистецтва стають здобутком суспільства, широкої громадськості, коли вони широко тиражовані, тобто випущені у світ у формі і порядку, що визначаються чинним законодавством. Видання, публічний показ, публічне виконання та інші способи відтворення творів науки, літератури і мистецтва здійснюють спеціалізовані організації та установи — видавництва, телебачення, радіомовлення, кіностудії, видовищні організації.

Відносини між авторами та зазначеними організаціями оформляються авторським договором. Чинне законодавство про авторське право допускає можливість позадоговірного використання окремих творів, але лише у випадках, передбачених законом, і за одним винятком — воно безоплатне, тому зазначені відносини не оформляються договорами. У Законі України "Про авторське право і суміжні права" в ст. 32 зазначається: "Використання твору допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, за винятком випадків, зазначених у статтях 21—25 цього Закону".

Авторський договір є найдосконалішою (принаймні нині) правовою формою, яка найбільшою мірою дає змогу авторові належним чином реалізувати свої права та інтереси. Він має можливість у договорі в найкращий спосіб захистити свої інтереси та права, включаючи до нього відповідні умови і застереження. Такі основні права автора, як право на публікацію чи інше обнародування, право на відтворення, право на розповсюдження та інші можуть бути реалізовані тільки через такий правовий інструмент, як договір.