Організація музейної справи в Україні

Послуги дозвілля в туризмі є надзвичайно різноманітними, і їх спектр постійно ускладнюється. Великим попитом користуються культурно-просвітницькі послуги, які надаються класичними закладами, як-от: музеї, художні галереї, театри тощо.

Серед країн Європейського континенту Україна славиться досить великою кількістю пам’яток історико-культурної спадщини, проте кількість музеїв у нашій країні є ще недостатньою. Станом на 1 січня 2005 р. в Україні налічувалося 422 музейні установи, з них сім музеїв були тимчасово зачинені для відвідування у зв'язку із проведенням ремонтних робіт. У музеях України зберігається понад 11 млн пам'яток історії, культури та мистецтв.

Найвищі темпи розвитку національної музейної мережі відповідають періоду «сплеску» національної самоідентичності й патріотично-культурного відродження, що тривав у нашій країні у 1985–1995 pp. Так, за період 1985–1990 рр. кількість музеїв України зросла ледь не в півтора раза (з 174 до 214), при цьому варто мати на увазі, що реальна кількість новостворюваних музеїв була набагато вищою, ніж фіксувала державна статистика, бо вона враховувала закриття групи установ тоталітарно-ідеологічного спрямування й не враховувала установи державної форми власності.

Поряд з цим ще з середини 1980-х років окреслилася тенденція неу­хильного щорічного падіння обсягів відвідуваності (табл. 1) національної музейної мережі (очевидно, за рахунок згортання розповсюдженої у попе­редню тоталітарну добу практики примусового організованого відвідуван­ня музеїв школярами, студентами, робітниками за приписами профспілок).

Таблиця 1