Загальна характеристика капіталу підприємства. Визначення власного капіталу підприємства. Вкладений і накопичений капітал

Під капіталом в бухгалтерському обліку розуміють сукупність майнових засобів, що призначені для господарських цілей, виражена в грошовій одиниці.

Структура капіталу характеризується співвідношенням власних і позикових коштів, які використовуються підприємством в процесі господарської діяльності. Таким чином, капітал поділяється на дві частини: позиковий капітал і власний капітал, або капітал у вузькому розумінні цього слова.

Власний капітал – це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються ним для формування його активів.

Позиковий капітал – це залучені для фінансового розвитку підприємства на оборотній основі грошові кошти або інші матеріальні цінності.

Порівняння власного та позикового капіталу

Для початку господарської діяльності будь-яке підприємство потребує власних джерел її фінансування. У момент створення підприємства таку функцію виконує його початковий капітал, який за своїм матеріальним складом є сукупністю активів, інвестованих засновниками (учасниками).

На цьому етапі підприємство ще не має зовнішньої заборгованості, тому його власний капітал дорівнює вартості активів підприємства:

Власний капітал = Активи підприємства.

Під час здійснення господарської діяльності підприємство вступає у відносини зі своїми контрагентами (постачальниками, підрядниками), утворюючи при цьому поточні зобов’язання за взаємними розрахунками та заробітною платою, а також перед державою – за податками. Крім поточних зобов’язань підприємство може використовувати довгострокові залучені кошти (кредити, облігаційні позики, тощо).

Саме підприємство є власником усього майна та інших активів, набутих ним на законних підставах. Однак право власності підприємства на набуті ним активи та право власності засновників (учасників) підприємства відрізняються за своїм обсягом, оскільки право вимоги щодо активів підприємства мають також його кредитори. При цьому боргові зобов’язання перед кредиторами підприємства задовольняються за рахунок активів підприємства в першочерговому порядку.

Таким чином, власний капітал підприємства (тобто капітал, який належить власникам підприємства) визначається як різниця між вартістю його майна (активів) і зобов’язаннями підприємства: К = А – З.

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Сума власного капіталу, відображена у фінансовій звітності, показує лише облікову, а не ринкову вартість прав власників підприємства, оскільки цілком залежить від застосованих методів оцінки активів та зобов’язань підприємства.

Залежно від джерела формування власний капітал можна поділити на вкладений капітал і накопичений капітал.

1. Вкладений капітал – це капітал, внесений власниками підприємства (статутний капітал, пайовий капітал, додатково оплачений капітал). Сума вкладеного капіталу може збільшуватися також унаслідок конвертування боргових зобов’язань підприємства в акції або частки (паї).

2. Накопичений капітал – це капітал, отриманий у процесі діяльності підприємства. Він включає:

Капітал від переоцінки – додатковий капітал, сформований унаслідок дооцінки активів, яка здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством, та відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Дарчий капітал – додатковий капітал, отриманий підприємством від інших осіб у вигляді безоплатно одержаних активів (додатково отриманий капітал)

Нерозподілений прибуток – частина чистого прибутку, що не була розподілена між власниками.

За ступенем фіксації власний капітал можна поділити на:

1. Зареєстрований капітал – умовно постійний капітал, сума якого визначається в установчих документах (статутний капітал, пайовий капітал).

2. Незареєстрований капітал – умовно змінний капітал, який включає додатковий капітал та нерозподілений прибуток.

За окремими видами підприємств існують законодавчо закріплені мінімальні розміри зареєстрованого капіталу.

За критерієм персоніфікації зареєстрований капітал є персоніфікованим капіталом (тобто капіталом з визначеними частками та їх власниками), а незареєстрований капітал є неперсоніфікованим (тобто визначеним лише в загальній вартості окремих його елементів та належним усім співвласникам підприємства).

Власний капітал включає такі основні елементи:

· Статутний капітал.

· Пайовий капітал.

· Додатковий вкладений капітал.

· Іншій додатковий капітал.

· Резервний капітал.

· Нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

Крім цих основних складових елементів власного капіталу П(С)БО визначає також коригуючі показники, які відображають рух власного капіталу у процесі його формування та управління цим капіталом. До коригуючих показників власного капіталу відносяться:

· Неоплачений капітал

· Вилучений капітал

Для обліку власного капіталу передбачені рахунки:

Рахунки 42, 43, і 44 призначені для обліку власного капіталу, який створюється в процесі господарської діяльності підприємства, але не є статутним капіталом.

Рахунки 40, 41, 45 і 46 використовуються для формування стартового капіталу підприємства (капіталу, що дозволяє здійснювати господарську діяльність). В залежності від організаційної форми підприємства таким капіталом може бути статутний або пайовий капітал.