Облік утримань і нарахувань із заробітної плати

Із сум нарахованої заробітної плати членів трудового колективу, осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за суміс­ництвом, виконують разові роботи, здійснюються обов'язкові та добровільні утримання. Обов'язкові утримання включають: податок на доходи фізичних осіб, вне­ски до Пенсійного фонду, збори на соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності та на випадок безробіття, утримання за виконавчими листками і приписами нотаріальних контор на користь юридичних та фізичних осіб.

Заробітна плата, як і інші доходи, що отримують фізичні особи, під­лягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Утримання податку на доходи фізичних осіб із доходів, нарахованих (виплачених) у вигляді заробітної плати, здійснюють за такою формулою:

Пдох = (Д- ЄСВ - СоцП) х СтПдох,

де Пдох — податок на доходи фізичних осіб;

Д—дохід, нарахований (виплачений) у вигляді заробітної плати;

ЄСВ — єдиний соціальний внесок внесок до Пенсійного фонду, що утримується з доходу працівника;

СоцП— податкова соціальна пільга (якщо працівник має право на соціаль­ну пільгу);

СтПдох — ставка податку на доходи.

Розмір ставки податку на доходи та розмір соціальної податкової пільги наведено у таблиці 2.

Таблиця 2. Розмір ставки податку на доходи та розмір соціальної податкової пільги

Згідно із ПКУ платник податку на доходи з фізичних осіб (працівник) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

Причому треба зауважити, що податкова соціальна пільга враховується лише тоді, коли сума доходу працівника не перевищує суми, що становить 1,4 прожиткового мінімуму для працездатного населення, встановленого на 1 січня відповідного року, округленого до найближчих 10 гривень. У 2013 році ця сума відповідає 1610 грн. (1147 ґрн. х 1,4 = 1610 грн.).

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного до­ходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати). Для того, щоб при утриманні податку із заробітної плати можна було враховувати соціальну пільгу, працівник повинен подати пра­цедавцю відповідну заяву за формою, визначеною центральним податковим орга­ном.

Якщо працівник отримує дохід в кількох місцях праці, то соціальна пільга може враховуватися по одному з них за бажанням працівника. Тобто можна від­мовитися від соціальної пільги за основним місцем праці і застосовувати її за сумісництвом, подавши відповідні заяви а також довідку про те, що за основним місцем праці працівник не має соціальної пільги.

У місяць звільнення працівник, якщо він не відпрацював повний місяць, права на соціальну пільгу не має. Отримати право на соціальну пільгу за весь місяць можна по новому місцю праці в разі, якщо працівник подасть відповідну заяву і надають довідку про доходи, отримані на попередньому місці праці за цей неповний місяць.

Право на податкову соціальну пільгуу розмірі, що дорівнює 150 відсоткамвід прийнятої у відповідному році суми пільги, мають громадяни, які:

а) є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) —у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину — інваліда І або II групи — у розрахунку на кожну дити­ну віком до 18 років;

в) має троє чи більше дітей віком до 18 років — у розрахунку на кожну таку дитину;

г) є вдівцем або вдовою;

д) є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в лікві­дації наслідків Чорнобильської катастрофи;

є) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом, військовослуж­бовцем строкової служби;

є) є інвалідом І або II групи, у тому числі з дитинства; ж) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав

переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

Право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 200 відсоткамвід прийнятої у відповідному році суми пільги, мають громадяни, які є:

а) особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним ка­валером ордена Слави чи Трудової Слави;

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу і має відповідні державні відзнаки;

в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утри­мання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її сою­зниками;

д) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

При наявності у громадянина права на пільги з кількох підстав йому нада­ється одна з них за його вибором.

Не підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб:

• матеріальна допомога в межах прожиткового мінімуму (якщо сума такої матеріальної за рік не перевищує величини прожиткового мінімуму);

• сума відпускних у зв'язку з вагітністю і пологами, нарахованих на підставі листка непрацездатності;

• одноразова допомога при народженні дитини;

допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку.

В бухгалтерському обліку для нарахування суми податку на доходи фізичних осіб використовують рахунок 641 «Розрахунки за податками». За кредитом субрахунку 641 відображають нарахування внесків, а за дебетом — їх перерахування та витрачання.

Утримання податку на доходи фізичних осіб відображають в обліку проведенням:

Дт 661 Кт 641

Лекція 7