Розрахунок пружин

Вище було знайдено, що вертикальна складова тиску на деку від натягу струн становить 18 кг. Реакція опор відповідно буде рівною:

А = Рa/l = 18^.12/13,5 = 16 кг,

В = 18 – 16 = 2 кг.

Пружину № 1 розраховуємо для навантаження 16 кг.

Прирівнюючи згинаючий момент М = 0,5Р_ох до моменту М_max = W^.σ_доп, отримуємо:

0,5Р_ох = W^.σ_доп,

де: σ_доп = 300 кг/см² (для ялини).

Перетин пружини приймаємо трапецієподібний (рис. 14) з постійною середньою лінією m і постійним кутом нахилу бічних граней α, але з перемінною висотою h (брус рівного опору). У цьому випадку будемо мати:

b = m + htg (α/2), a = m – htg (α/2).

Рис. 14. Дія сил на пружину

Момент опору трапецієподібного перетину виражається такою формулою:

W = h²(а² + 4ab + b²)/12(a + 2b).

Підставляючи значення a і b отримаємо:

W = h²σ_доп (3m² – h²tg²(α/2))/6(3m + htg (α/2)).

Таким чином, розрахункове рівняння прийме вигляд:

0,5Р_ох = h²σ_доп (3m² – h²tg²(α/2))/6(3m + htg (α/2)),

звідки:

х = h²σ_доп (3m² – h²tg²(α/2))/3Р_о (3m + htg (α/2))

Приймаємо m = 0,6 см, α = 17 °, тобто tg (α/2) = 0,15, тоді:

х = 300h²(0,9 – 0,0225h²)/54(1,8 + 0,15h).

Визначаємо максимальну висоту пружин h посередині при х = l/2. Якщо l = 210 мм, то х = 105 мм.

Підставляючи це значення, вирішуємо рівняння відносно h і отримуємо:

18,9 + 1,57h – 5h² + 0,125h⁴ = 0.

Максимальна висота пружини h при x = 105 мм буде дорівнювати 2 см. З огляду на те, що навантаження сприймається частково декою, висоту пружини можна зменшити на 20 %, тобто можна прийняти 16 мм.

У такий спосіб пружина у перетині посередині буде мати розміри: b = 9 мм, а = 3 мм, h = 16 мм.

Розділ 2. ОброблЕння деревинних матеріалів

2.1. Розкроювання кряжів та сушіння пиломатеріалів

Відбір сировини на дощечки резонансних дек проводиться, як правило, на корні, або із загальної маси заготовлених кряжів. Вимоги: відсутність сучків, малий збіг, відсутність інших вад, діаметр кряжа у верховому зрізі не менше 28 см. Для резонансних дек використовують дощечки радіального розпилювання товщиною 16 мм. Схеми розпилювання резонансних кряжів (кожна за шість прийомів) представлені на рис. 15.

Рис. 15. Схема розпилювання резонансних кряжів залежно від діаметра

Сушіння пиломатеріалів – раніше тільки атмосферна, бо вважалось, що інтенсифікація сушіння погіршує їх акустичні (резонансні) властивості. Науково доведено що це не так – модуль пружності і питома вага майже не змінюються, а вони визначають резонансні властивості матеріалу.

Припуски: по довжині – від 15 до 20 мм, припуск на розкроювання кратних – 5 мм, припуск на циклювання та шліфування – 0,3…0,4 мм. Розрахунок деревинних матеріалів ведеться за формою №1. Розмір технологічних відходів: на клепку резонансну – 15…20 %; на інші деталі – 10…15 %, в тому числі при сушінні – 5…8 %, при верстатному обробленні – 4…6 %, при складанні – 2…4 %, при оздобленні – 0,5…1 %.

Корисний вихід заготовок при розкрої представлений у таблиці 1.

Зберігання лісоматеріалів: під навісами, торці замазані. Для атмосферного сушіння пиломатеріали укладають в штабелі з врахуванням товщини і довжини, а обрізні ще й ширини. Товщина прокладок 25…50 мм, висота підстопних місць не менше 0,5 м. Запас деревинних матеріалів 3…4 місяці – для забезпечення ритмічності виробництва.

Таблиця 1

Корисний вихід заготовок при розкрої при виготовленні ДМІ