Статті надходження

Елементи живлення надходять у ґрунт переважно з органічними і мінеральними добривами, які вносять під окремі культури.

1. Для обліку кількості ЕЖ, що надходять у грунт з органічними добривами, використовують дані норм та вмісту азоту, фосфору і калію в органічних добривах.

2. Для обліку кількості елементів живлення, що надходять у грунт з мінеральними добривами, використовують паспорт поля, книгу історії полів, звіти про внесення мінеральних та органічних добрив тощо.

3. У балансових розрахунках враховують також статтю надходження елементів живлення в ґрунт з насінням. Для цього використовують норми висіву культур, які прийняті в господарстві, та вміст азоту, фосфору і калію в насінні.

4. Надходження азоту в ґрунт з атмосферними опадами відбуваються переважно в аміачній формі і значно менше - в нітратній, яка утворюється внаслідок грозових розрядів. У середньому щороку з опадами в ґрунт надходить така кількість азоту, кг/га: Полісся - 5-7, Лісостеп - 7-10, Степ - 4. У районах з великою кількістю опадів і в промислових районах з підвищеним забрудненням повітря та мінералізацією атмосферних опадів надходження азоту в ґрунт може значно збільшуватись.

5. Надходження азоту в ґрунт за рахунок фіксації з повітря бульбочковими бактеріями бобових культур – залежить від виду та урожаю і розмірів кореневої системи бобової культури: бульбочкові бактерії багаторічних трав (еспарцет, люцерна, конюшина) фіксують 70-75 % атмосферного азоту, горох - 40-50, люпин і кормові боби - 60-65 % загального азоту біомаси.

6. Атмосферний азот фіксують вільноіснуючі мікроорганізми (асоціативна фіксація) - бактерії, актиноміцети, дріжджові і плісеневі гриби. Під час складання вихідного господарського балансу можна користуватися такими середніми даними асоціативної фіксації, кг/га: Полісся - 5, Лісостеп - 10, Степ - 8.

Завершальним етапом розрахунку вихідного господарського балансу є визначення суми статей втрат і надходження елементів живлення для окремих культур (ц/га), потім на всю площу, після чого підраховують втрати та накопичення елементів живлення на всю площу господарства (табл. 1- 4).