Загальні принципи оцінки органічних добрив як джерела гумусоутворення

До органічних добрив належать:

1) підстилковий і безпідстилковий гній, гноївка, сеча, фекалії;

2) торф;

3) різні компости (торфо-гноєві, торфо-земляні, гноє-земляні, торфо-гноє-земляні, компости на основі органічних відходів та різних видів органічних добри);

4) пташиний послід;%

5) зелене добриво (сидерати);

6) мул;

7) сапропелі;

8) сажа та органічні відходи сільськогосподарського виробництва, промисловості, міські відходи;

9) стічні во­ди.

Особливістю позитивного впливу органічних добрив на процеси гумусоутворення та підвищення врожайності сільськогосподарських культур є такі характеристики:

1) органічні добрива є безпосереднім джерелом органічної речовини, при гуміфікації якої утворюється гумус, що характеризується коефіцієнтами гуміфікації добрив (див. табл.14.12.);

2) органічні добрива є джерелом живлення і субстратом розвитку живих організмів, що регулюють протікання всіх процесів у грунті, в тому числі – гуміфікацію і мінералізації органічної речовини;

3) органічні добрива є найкращим джерелом елементів живлення рослин, оскільки мають багатий елементний склад: макро- і мікроелементи;

4) органічні добрива сприяють активізації фізіологічних процесів у організмах рослин (стимулюють ріст і розвиток), оскільки містять в своєму різні корисні для рослин фізіологі­чно активні речовини, мікроорганізми, антибіотики тощо;

5) органічні добрива поліпшують фізико-хімічні властивості ґрунту.

Оскільки органічні добрива мають порівняно невисокий вміст основних елементів живлення і значну кількість вологи, їх не перевозять на великі відстані, а використовують на місці, тому й називають місцевими добривами.

Органічні добрива при правильному використанні є могутнім резервом підвищення родючості ґрунту, а отже, й урожайності сільськогосподарських культур.

Таблиця 14.12.