Визначення та оцінки діалектики в історії філософії
Нарешті, на завершення теми наведемо основні тлумачення та оцінки діалектики в історії філософії, що є доволі цікавими та повчальними.
| Автор | Зміст поняття та його оцінка |
| Геракліт Ефесъкий | • Все тече, все змінюється. Живе вмирає, мертве народжується. • Світ - це не стан чи сукупність речей і станів, а невпинний рух, потік, в якому ніщо не лишається раз та назавжди наданим. • Цей потік не є безладним, оскільки будь-які зміни можуть відбуватись лише від певного стану до протилежного і навпаки, значить війна, зіткнення протилежностей і є його рушійною силою. |
| Платон | • Того, хто вміє ставити питання та давати відповіді, ми називаємо діалектиком. • Діалектика - це мистецтво здійснювати сходження від окремих визначень до загальної ідеї і навпаки. • Хто здатний оглянути все - той діалектик, той же, кому це не під силу, той ні. |
| Автор | Зміст поняття та його оцінка |
| Аристотель | • Якщо ми мислимо про якийсь конкретний предмет, то повинні виключити втягування в таке мислення інші предмети. Ми не повинні плутати різні предмети. |
| Плотин | • Діалектика є здатністю давати у розумі мислене та словесне визначення кожної речі, що саме вона є, чим відрізняється від інших речей, що має спільного із іншими речами і, окрім того, де є місце кожної із них, і де є сутність, і скільки мається сущих, а також не сущих, відмінних від сущих. Вона каже про благо і про не благо, і про те, що відноситься до блага, і про протилежне йому, і про те, що є вічним, і, звичайно, про те, що таким не є; каже ж вона про все на засадах знання, а не гадки. |
| (І. Абеляр | • Софістика вчить хибним доведенням, діалектика ж викриває їх хибність і шляхом розрізняння істинних доведень вчить відкидати хибні. • Поза проникненням в мистецтво діалектики не можна уникнути заблуджень у мистецьки збудованих суджень. |
| М. Миьеску-Спафарій | • Діалектика є художество любопренія: через неї або глоголемо благо, або ж хулу, і через преніє є усяка річ. Діалектика є художеством, що вчить способу змагатися відносно істини, або ж - вчення про істинні та хибні міркування; діалектика є мірилом того, як благо від зла та істину від хиби розрізняти. |
| І. Кант | • Діалектика повинна служити викриттю претензій розуму на те, щоби отримувати достовірні знання поза досвідом. |
| Г.Гегель | • Діалектика, звичайно, розглядається як зовнішнє мистецтво, що довільно вносить плутанину у визначення поняття та створює в них лише видимість суперечностей... Часто діалектика і справді являє собою ніщо інше, як суб'єктивну гру... Проте, в своїй істинній сутності, діалектика навпаки постає істинною природою власних визначень розсудку та речей взагалі. Діалектика є іманентний (внутрішньо органічний) перехід одного визначення в інше, перехід, в якому виявляється, що ці визначення розсудку є обмеженими, тобто такими, що самі себе знімають. В цьому полягає сутність всього кінцевого: воно само себе знімає. Діалектика, значить, є рушійна душа усякого наукового розгортання думки.... • Діалектика приводить до позитивного результату, оскільки її результат є не порожнє, абстрактне ніщо, а заперечення окремих визначень... Це розумове, хоча воно також є мисленим та абстрактним, є разом з тим цілком конкретне, оскільки воно не є простою єдністю, але єдністю розрізнених (відмінних) визначень. |
| Л.Фейербах | • Істинна діалектика не є монологом самотнього мислителя із самим собою; це є діалог між "Я" і "Ти". |
| К. Маркс Ф. Енгельс | • Діалектика мислення повинна бути лише більш-менш повним та виправданим відображенням процесів матеріальної дійсності. • Діалектика - вчення про неминучість певних змін як в природі, так і в суспільстві. |
| B.J. Ленін | • Діалектика - революційна душа марксизму, вчення про всезагальний рух та розвиток. |
| А.Шопен-гауер | • Діалектика за значенням слова - це мистецтво вести бесіду. Але оскільки ніяка тривала бесіда не може обійтися без суперечки, то діалектика за самою своєю природою переходить в еристику (софістичне мистецтво суперечки заради перемоги). |
|
Дата добавления: 2015-05-28; просмотров: 995;