Довгострокові тенденції в змінах акрофази й амплітуди

Амплітуда ритмів самогубств у другій половині минулого сторіччя в ряді європейських країн і в Японії була вища 25%, а потім у більшості цих країн стала повільно зменшуватися. На відміну від цього акрофаза майже не змінювалася: протягом ста років максимальна кількість самогубств приходилась на травень чи червень. Слід зазначити, що сталість фази і неухильне зменшення амплітуди ніяк не були зв’язані з абсолютним числом самогубств.

Дані по частоті зачать розбили умовно на три групи. У деяких європейських країнах амплітуда коливань була невелика вже наприкінці минулого століття, але акрофази повільно зсувалися від травня до липня. В інших країнах амплітуда ритмів зменшувалася (особливо круто в Японії), a акрофаза, що приходилася на квітень-травень, залишалася сталою. У скандинавських країнахамплітуда залишалася постійною на проміжному рівні, у те час як акрофаза досить сильно запізнювалася вже в 1920 році.

У статистиці смертності в останні 50 років переважало зниження амплітуди з поступово все більш раннім настанням акрофаз. Очевидно, тільки в деяких країнах ні амплітуда, ні акрофаза не змінювалися. (Нагадаємо, що в даних про смертність враховуються летальні випадки усіх хвороб, а від різних хвороб, як відомо, частіше вмирають у різний час року. Тому зрушення акрофази загальної смертності може просто відбивати зміни в частці різних причин смерті.)

Можна стверджувати наступне:

1. Сезонні ритми числа самогубств, частоти зачать і смертності точно існують.

2. Хоча мають значення і соціально-культурні фактори, важко заперечувати біологічну основу всіх трьох ритмів, особливо якщо врахувати наявність у деяких з них чіткої і незмінної по положенню акрофази.

3. У навколишньому середовищі повинні бути такі фактори, що або самі породжують зазначені ритми, або виступають синхронізаторами ендогенних навколорічних ритмів. Цей зв’язок особливо очевидний у ритмів з однією і тією ж акрофазою у всій північній півкулі, у яких фази не змінювалися протягом десятиліть.

4. Неухильне зменшення амплітуди може означати зменшення «ефективності» зовнішніх факторів чи зниження сприйняття людського організму. Швидше за все, ці зміни зв’язані з індустріалізацією і з підвищенням рівня життя протягом останніх ста років. Кауджилл в одній зі своїх робіт із сезонних змін народжуваності стверджувала, що амплітуда збільшується при «економічній відсталості: бідності країни і сільському способі життя громадян». Моміяма і Катаяма, що описали згладжування сезонних коливань смертності в усьому світі, одним з важливих факторів вважали центральне опалення.

Ці цілком правдоподібні причини зменшення сезонних розходжень все-таки не можуть розкрити природу природних факторів, що викликають такі розходження. Для вирішення цієї проблеми може виявитися корисним порівняння даних по різних географічних широтах.