Цикли освітлення

Тваринам зовсім не обов’язково піддаватися дії добових циклів освітлення під час розвитку, щоб у зрілому віці виявляти циркадіанні ритми. Формування нормальної ритмічності в умовах постійного світла (СС) чи постійної темряви (ТТ) було продемонстровано в гризунів, курей, ящірок і людини. В інших роботах було показано, що пацюки, яких виростили при постійному освітленні, потрапляючи потім в умови чергування світла і темряви, виявляють циркадіанну ритмічність з нормальними фазами, тобто з активністю в нічні години. Таким чином, вродженою виявляється не тільки сама ритмічність, але і загальний механізм захоплювання. Той факт, що в новонародженого проявляється вільноплинний ритм при регулярних циклах освітлення, ще раз вказує на незалежність розвитку циркадіанної системи від середовища. Тим часом не можна все-таки вважати доведеним, що цикли освітлення зовсім не впливають на розвиток циркадіанних ритмів. Хоча в експериментах по вирощуванню ящірок при 18- і 36-годинній «добі» не позначилося на вільноплинному періоді в дорослої тварини, вплив подібних циклів освітлення може залежати від того, чи було досягнуте захоплювання на певній критичній стадії розвитку; власне кажучи, невідомо, чи вдавалося в цих експериментах захоплювати циркадіанні ритми ящірок. Показано, що вирощування мишей при циклах СТ із періодом 21 год. призводить до більш швидкого захоплювання ритмів у порівнянні з тваринами, які із самого початку знаходилися при звичайному добовому режимі. За іншими даними, вирощування пацюків при 27-годинній «добі» змінювало наступний вільноплинний період, хоча не відомо, чи не був цей ефект лише тимчасовим, подібно відомим ефектам «післядії» при захоплюванні ритмів у дорослих тварин. Принаймні в однієї лінії мишей вирощування при 20- і 28- годинній «добі» робить лише тимчасовий вплив на вільноплинний період циркадіанного осцилятора, що задає ритм рухливості. Проте через складності механізмів захоплювання в гризунів не виключено, що для деяких видів в певній мірі необхідне «тонке настроювання» циркадіанної системи зовнішніми циклами.

У людини поява циркадіанної ритмічності, очевидна. В більшій мірі залежить від рівня зрілості дитини, ніж від часу з моменту народження і від тривалості перебування в циклічному середовищі. У недоношених дітей ритмічність розвивається пізніше.