СІНЕРГАЗИЛЬОЗ

Сінергазильоз - інвазійне захворювання, що викликається рачками, які уражують зябровий апарат білого амура, білого й строкатого товстолобиків.

Уперше захворювання почали реєструвати в 60-ті роки на території колишнього Радянського Союзу під час проведення акліматизаційних робіт із рослиноїдними рибами. Пізніше захворювання почали реєструвати в господарствах Північного Кавказу, України, Середній Азії.

Етіологія. Збудником сінергазильозу є два види рачків із добре розвинутою специфічністю під час вибору хазяїна: Sinergasilus major, який паразитує в білого амура та Sinergasilus lieni, що паразитує в товстолобиків.

У самок тіло циліндричне, з добре розвиненими межами між члениками. Довжина : Sinergasilus major 2,2-3 мм, а Sinergasilus lieni -

1, 55-2,7 мм. Паразит прикріплюється до зябер за допомогою антен, на кінцях яких розташований кіготь. Розвиток відбувається аналогічно до розвитку ергазилюсів.

Епізоотологічні дані. Найбільш сприйнятливі до захворювання плідники й ремонтні риби. Інтенсивність зараження становить до 600 рачків на рибину. Риби молодшого віку не заражаються.

Патогенез. Рачки своїми антенами травмують зяброві пелюстки, викликаючи їх запалення та розростання зябрового епітелію, змінюючи його структуру.

В уражених ділянках відбувається порушення обміну речовин, всмоктування продуктів розпаду тканин, виділення паразитом токсинів, яке приводить до змін в печінці, селезінці, нирках. Наступають зміни пов’ язані із кровотворною функцією в організмі риб.

Клінічні ознаки аналогічні до ознак при захворюванні риби на ергазильоз.

Патологоанатомічні зміни. Відмічаються зміни в будові печінки, розширення капілярів, кровонаповнення органу. Спостерігають розростання сполучнотканинної оболонки дрібних жовчних протоків, а також дегенерацію окремих із них. В паренхімі печінки спостерігається лімфоїдна інфільтрація, некрози. Селезінка кровонаповнена. Спостерігається гіпертрофія стінок кровоносних судин у нирках.

Діагноз та диференційний діагноз. Діагноз ставлять за клінічними ознаками та виявленні великої кількості синергазилюсів під час мікроскопічного дослідження.

Заходи боротьби та профілактика. Специфічне лікування не розроблене. Рекомендують рибу обробляти в розчині, що містить суміш міді й заліза сульфату в співвідношенні 5:2. Сім частин суміші розчиняють в 1 млн. частинах води впродовж 6-7 діб.

Для попередження виникнення захворювання необхідно окремо вирощувати молодь та рибу старших вікових груп.

В господарствах неблагополучних щодо синергазильозу, зменшують чисельність рослиноїдних риб, або замінюють їх іншими видами несприйнятливими до захворювання.

Рекомендується залужування води для підвищення рН до 9,0-9,2 внесенням негашеного вапна, що згубно впливає на стадії паразита, які вільно живуть.