АРГУЛЬОЗ

Аргульоз - небезпечне інвазійне захворювання, що викликається коропоїдом. Уражує зябра й шкіру коропа, сазана, форелі, білого й чорного амурів.

Зустрічається в господарствах України, Білорусі. Ензоотії супроводжуються масовою загибеллю риби.

Етіологія. Збудник Argulus foliaceus досить великий рачок довжиною 6-7 мм. Головогрудний відділ зверху покритий хитиновим щитом з серцеподібною вирізкою на задньому кінці. Черевце маленьке, з двома закругленими лопатями. У рачка є смоктальний хобіток, присоскоподібні органи, чотири пари плавальних ніжок і пара фасетних очей.

Самка аргулюса відкладає яйця на рослини, каміння. В одній кладці нараховують від 20 до 250 і більше яєць.

В залежності від температури води через 3-5 тижнів із яєць виходять личинки з довгими задніми антенами, несформованими присосками й нерозвинутими плавальними ніжками. Вони плавають у воді протягом 2-3 днів і якщо не знайдуть рибу то гинуть, а знайшовши рибу прикріплюються до її тіла.

Пройшовши складний метаморфоз через 2-3 тижні перетворюються в дорослих рачків. Протягом літа самка здатна відтворити 2-3 покоління.

Епізоотологічні дані. Аргулюси теплолюбові рачки, оптимальною температурою для їх розвитку є 25-28оС . Рачки паразитують у риб всіх вікових груп, проте найбільш чутливими є цьоголітки. Максимальна зараженість риб спостерігається влітку. Зимою інвазованість знижується. Риби старшого віку, дикі смітні риби можуть виступати як переносники аргульоза.

Патогенез. Рачок, проколовши шкіру риби, висмоктує кров. На місці присмоктування утворюються крововиливи, запалення, яке викликається отруйними речовинами продуктів залоз рачка.

Клінічні ознаки й перебіг захворювання. Тіло уражених риб покрито ранками, дрібними виразками, уражені ділянки набряклі - у цих місцях виникає некроз. Ділянки шкіри навколо некротизованих місць запалені. Риба веде себе неспокійно, втрачає апетит, відстає в рості, за сильної інвазії гине.

Діагноз і диференційний діагноз. Діагноз ставлять за клінічними ознаками й даними епізоотологічних спостережень. Присутність одного рачка на мальку масою 2-3 г викликає його загибель, цьоголітки гинуть при паразитуванні на них 20 і більше, двохлітки - 100-120 паразитів на одній рибині.

Необхідно диференціювати аргульоз від краснухи, за якої крім запалення шкіри, спостерігається куйовдження луски, асцит, загальна водянка тіла.

Заходи боротьби і профілактикапроводяться згідно „Временной инструкции по борьбе с аргулезом рьіб в прудовьіх хозяйствах». Хворих риб з метою лікування обробляють в ваннах із розчином калію марганцевокислого в розведенні 1:1000 протягом 30 хв. Добрі результати дає використання лізолових ванн в концентрації 1:500 (2 мл лізолу на 1 л ставкової води). Експозиція 5-15 сек.

Знизити інтенсивність інвазії можна за допомогою внесення на поверхню води негашеного вапна із розрахунку 100-150 кг/га. Для цього застосовують препарат бромекс-50, за допомогою якого обробляють рибу в ставку. Розчин бромексу розпорошують по воді. Створюючи концентрацію до 0,2 мг/л. Обробляють рибу щомісячно.

До профілактичних заходів відносять: попередження контакту молоді з рибами старших вікових груп і дикою смітною рибою, осушування й дезинвазія хлорним чи негашеним вапном ложа ставків, що веде до знищення кладок яєць паразита, збільшення проточності й збагачення води киснем, що також веде до зниження чисельності паразита.