ДИГРАМОЗ

Це захворювання аналогічне лігульозу, але викликається іншим видом стьожака з роду Digramma - Digramma interrupta. За своїми морфологічними ознаками диграма дещо відрізняється від L. mtestinalis. На вентральній стороні поверхні стробіли є дві повздовжні борозни - місця розташування отворів статевих комплексів. У статевозрілих червів нечітко виражена псевдочленистість переднього кінця тіла, а число псевдочлеників досягає 25-40. Довжина тіла сягає 10-120 см, ширина 0,7-1,6 см.

Розвиток збудника відбувається, як і в лігули. Статевозрілої стадії гельмінт досягає у кишечнику рибоїдних птахів, переважно чайкових: плероцеркоїд розвивається у черевній порожнині ляща, карася, язя, вобли, тарані, товстолобиків і білого амура, а процеркоїд - в порожнині тіла веслоногих рачків: Cyclops strenuus, Acanthocyclops viridis, Eucyclop serrulatus, Diaptomus gracillis .

Епізоотологія. Диграмоз частіше реєструють у водоймах середньої і південної зони України. Ураженість ляща іноді досягає 37-48%, особливо неблагополучне у цьому відношенні Цимлянське водосховище. Навесні, у переднерестовий період, відзначають скупчення інвазованого ляща в прибережних зонах, на мілководді. Частіше виявляють хворих риб 3-4-х річного віку. Серед лящів старших вікових груп відсоток ураження незначний. Білий амур і строкатий товстолобик можуть заражатися тимчасово D. interrupta і L. intestinalis. Риба хворіє переважно у весняно-літній період. Плероцереоїдів у рибі виявляють у всі пори року. Екстенсивність інвазії нерідко досягає 75-90%.

Шляхи й джерела поширення інвазії, клінічні ознаки й перебіг, патогенез і патологоанатомічні зміни у риб такі ж, як і при лігульозі.

Діагнозставлять на основі клінічних ознак і розтину інвазованої риби. При виявленні стьожаків установлюють їх видову приналежність.
Заходи боротьби з диграмозом такі ж, як і при лігульозі.