Заходи пожежної безпеки при експлуатації електрообладнання

Електроенергія все ширше входить у промисловість, сільське господарство, та побут. На сьогодні є дуже багато електроприладів, без яких не може обійтися кожна домогосподарка.

Але не слід забувати, що неправильно проведений електропровід, неполадка електромережі і електроприладів, а також недотримання правил протипожежної безпеки під час користування ними призводить до пожеж. Щорічно в Україні виникає від порушення правил монтажу та експлуатації електроустаткування, побутових електроприладів 21,9 % пожеж від загальної кількості.

Найчастіше пожежі виникають від короткого замикання, перевантаження електромережі, утворення великих перехідних опорів, підключених до електромережі і залишених без нагляду електроприладів. Призвести до пожежі може й користування цими приладами без належних негорючих підставок або вмикання їх в електромережу поблизу легкозаймистих предметів.

Розглянемо кілька випадків, які призводять до пожежі. Коротке замикання, тобто зіткнення двох проводів, може статися через порушення їх ізоляції, неправильну ізоляцію стикових місць, механічне пошкодження проводів.

Воно також може бути викликане несправністю розеток, попаданням води на електропроводку тощо. При короткому замиканні опір у мережі різко зменшується, а сила струму значно збільшується, а значить зростає виділення тепла, від чого і загоряється електроізоляція та провід. Пожежа виникає від перевантаження електромережі. У побутових умовах воно може трапитися при одночасному вмиканні в мережу багатьох споживачів струму. Причиною пожежі може бути поганий контакт у з`єднанні проводів. Щоб не допустити пожежі від короткого замикання, слід стежити за справністю проводки, оберігати від пошкоджень ізоляцію, своєчасно замінювати пошкоджену проводку новою.

Не можна зав’язувати дріт вузлами, прибивати цвяхами або підвішувати на цвяхи. Категорично забороняється замість електричних запобіжників на щитках встановлювати «жучки».

Найбільш частими причинами виникнення пожеж та вибухів є електричні іскри та дуги, неприпустимі перегрів провідників струмами коротких замикань і внаслідок перевантажень, незадовільний стан контактів у місцях з'єднання проводів або приєднання їх до висновків електрообладнання. Можливі загоряння ізоляції проводів електричних машин і трансформаторів внаслідок пошкодження ізоляції і перевантаження їх струмами.

Щоб уникнути неприпустимого перегріву провідників, іскріння і освіти електричних дуг в машинах і апаратах, електрообладнання для пожежонебезпечних і вибухонебезпечних електроустановок необхідно вибирати в суворій відповідності до вимог Правил улаштування електроустановок. Щоб уникнути неприпустимих перевантажень і струмів короткого замикання слід застосовувати електричний захист проводів і електроприймачів.

Електричне обладнання застосовуються в електроустановках, повинні забезпечувати необхідну ступінь захисту їх ізоляції від шкідливої ​​дії навколишнього середовища і безпеку у відношенні пожежі або вибуху через їх несправність.

У зв'язку з цим є наступна класифікація електротехнічного обладнання: відкрите, захищене, каплезащіщенное, бризкоозахищеного, водозахищений, закрите, пиловологозахищене, пилонепроникні, герметичне, вибухозахищене, вибухобезпечне, особовзривоопасное та інші.

Вся зона виробництва робіт - зона дії струменя гідромонітора, робочий майданчик біля нього, шлях до засувки, що перекриває воду, і сама засувка в темний час доби повинні бути освітлені відповідно до норм.

Під час грози роботу гідромонітора слід негайно припинити. Не можна робити роботи гідромонітором безпосередньо під лініями електропередач, а також при небезпеці підмиву їх опор. Під час роботи гідромонітор не повинен залишатися без нагляду.

Гідромонітор встановлюють так, щоб відстань між ним і стінкою забою було не менше висоти вибою при роботі в грунтах середньої щільності, а при розробці глинистих щільних грунтів - не менше 1, 2 його висоти.

При одночасній роботі в забої двох або більше гідромоніторів їх обладнають обмежувачами повороту ствола.

При роботі в обмежених умовах або при одночасній роботі двох гідромоніторів останні повинні бути обладнані обмежувачами повороту ствола. Такі ж обмежувачі встановлюють за наявності повітряних ліній електропередачі в зоні дії струменя.

Свіженамитих грунт огороджують дамбами або щитами. У цих місцях встановлюють знаки безпеки, що забороняють доступ людей у місця виробництва робіт. Прохід по території намитого грунту допускається тільки після ущільнення грунту до такої міри, при якій ходіння по ньому стає безпечним.

При розробці забою, що знаходяться на його поверхні великі камені поса бути прибрані заблаговрем, а виявлені в процесі розробки в стінках забою - опущені на підошву забою підмивом з дотриманням заходів безпеки, щоб уникнути травматизму і пошкодження гідромоніторної установки.

1.4. При проектуванні об'єктів, побудованих за рахунок гідромеханізації, слід керуватися загальними вимогами, составу і властивостей води водойм, ігрунтов, що не забруднених токсичними і пахучими речовинами.

1.5. При оцінці умов проектованого випускасбросних вод гідромеханізації з намивних берегових споруд та пріпроектірованіі грунтозабора у водоймах встановлюються такі граніци ізисканій: верхня - на відстані 1 км вище за течією від місця випуска сбросних вод, поза зоною їх впливу, нижня - за межами зони впливу істочніка сброса, але не далі найближчого пункту водокористування, встановленого органами державного контролю.

На водоймах з помірним або уповільненим водообміну межі вишукування встановлюються в радіусі не менше 1 км відмести випуску скидних вод.

Схема розташування пунктів контролю при проведеніі обробки природоохоронного призначення для обгрунтування виробництва гідромеханізованих робіт на водотоках і водоймах.

Відбір проб води та ґрунтів на швидкісних вертикалях використовується за методикою, складеної відповідно до вимог стандартів: створи фіксуються установкойбуя або визначенням азимута і відстані від реперної точки на березі.

1.6. При використанні засобами гідромеханізаціі підземних вод, до складу інженерних вишукувань повинні входити визначення:

· гідрогеологічних умов району виробництва гідромеханізованих робіт (глибина залягання водоносних горизонтів, їх потужність, напір, областіпітанія і розвантаження, водно-фізичні характеристики грунтів основи, геолого-літологічний будова зони аерації);

· хімічної і бактеріологічної складу грунтовихвод;

· необхідності проведення водоохоронних заходів.

1.7. Свердловини і гірничі виробки, призначені для гідрохімічних та санітарно-бактеріологічних досліджень, повинні росташовуватись на створах по напрямку руху потоку грунтових вод впределах передбачуваної зони впливу гідромеханізованих робіт, а також внаправлені можливого розтікання підземних вод.

Обсяг зазначених робіт визначається вимогами.

1.8. Вишукування та дослідами природоохоронного призначення повинні виконуватися спеціальними організаціями Мінрибгоспу МОЗ України в установленому порядку при узгодженні їх програми робіт з бассейновим управління рибоохорони, територіальними органамісанітарно-епідеміологічної служби, що здійснює державний санітарнийнадзор, і басейнового (територіальними) управліннями (інспекціями) органів по регульованню використання та охорони вод системи Міністерства водного хозяйства України.

Рибогосподарські визначення, включающіегідробіологіческіе дослідження фітопланктону, зоопланктону, зообентосу іхтіофауни.

1.9. Результати досліджень природоохоронного назначеніявключаются до складу розділу "Охорона навколишнього природного середовища" проекту на будівництво (робочого проекту) і викладаються відповідно требованіямі.