Крива «дохід-споживання». Криві Енгеля

Тема 27. АНАЛІЗ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА

План

Реакція споживача на зміну доходу. Крива «дохід-споживання». Криві Енгеля.

Реакція споживача на зміну цін товарів. Крива «ціна-споживання».

Ефект заміни та ефект доходу.

Реакція споживача на зміну доходу.

Крива «дохід-споживання». Криві Енгеля

Розглянемо вплив на рівновагу споживача зміни доходу. Припустимо, що дохід зростає за інших рівних умов. Оскільки ціни товарів залишаються незмінними, нахил лінії бюджетного обмеження не змінюється. Поступове зростання доходу споживача сприятиме зміщенню бюджетної лінії праворуч угору паралельно початковій у положення (рис. 27.1.). Сумістивши графіки бюджетного обмеження з картою байдужості, можемо знайти точки оптимуму споживача за кожного з рівнів доходу.

Початкова рівновага відповідає точці . Зростання фінансових можливостей споживача дозволяє йому переміститися на вищі криві байдужості. Нові точки оптимумів відповідають споживчим кошикам з більшими видатками на обидва блага. З’єднавши точки оптимумів плавною лінією, отримаємо криву „дохід – споживання”.

Крива „дохід – споживання”єднає усі точки рівноваги споживача, пов’язані з різними рівнями доходу.

Модель „дохід – споживання” дозволяє охарактеризувати зміну індивідуального попиту на певне благо. Перенесемо рівноважні обсяги споживання товару для випадку нормальних благ (рис. 27.1 а) у систему координат „ціна – обсяг попиту” (рис. 27.1 б). За умови незмінної ціни кожен обсяг товару має на кривій попиту лише одну точку. Обсяг розміщений на кривій попиту , а обсяг , що відповідає вищому рівню доходу , вже розміщений на іншій кривій попиту , і далі відповідно попит споживача за будь-якого вищого рівня доходу зростатиме. На графіку попиту це виглядає як зміщення кривої попиту праворуч. Отже, зміна доходу споживача спричиняє зміни у попиті на товар і зміщує криву попиту.

Модель „дохід – споживання” можна використати для побудови кривих Енгеля.

Криві Енгеля характеризують залежність обсягу споживання товару від доходу споживача.

На рис. 27.2 зображені криві Енгеля для нормальних (а), нижчих (б)та нейтральних (в) благ.

Криві Енгеля мають практичне значення. Вони можуть надати інформацію стосовно груп населення з відповідними доходами, для яких реклама певних товарів буде найбільш ефективною.

2. Реакція споживача на зміну цін товарів. Крива «ціна-споживання»

Тепер проаналізуємо зміну оптимуму споживача під впливом зміни ціни одного з благ. Припустимо, що за інших рівних умов ціна товару поступово знижується від до (рис. 27.3 а). Бюджетна лінія обертається назовні праворуч уздовж абсциси, при цьому її кутовий коефіцієнт зменшується, що означає зміну відносної ціни товару , він стає дешевшим порівняно з благом . Відрізки показують максимальні кількості товару , які споживач міг би придбати за різних цін, якби витрачав увесь свій дохід лише на нього. Точки на рис. 27.3 а визначають рівноважні комбінації товарів та за різних рівнів ціни блага . З’єднавши точки рівноваги плавною лінією, одержимо криву „ціна – споживання”.

Крива „ціна – споживання” показує функціональну залежність між обсягом споживання блага та його ціною; вона сполучає усі точки рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни одного з благ. На її основі будуємо криву індивідуального попиту.

Криву індивідуального попиту на товар отримаємо, якщо перенесемо рівноважні обсяги споживання товару у систему координат „ціна – кількість товару ” (рис. 27.3 б). Крива попиту показує обсяг споживання товару як функцію ціни.

Властивості кривої попиту:

– крива попиту відображаєзміну рівня корисності споживача: чим нижчою є ціна, тим вищий рівень добробуту вона забезпечує споживачеві;

– кожна точка кривої попиту єточкою оптимуму споживача на певному рівні корисності;

– у міру зниження ціни товару гранична норма заміни благ зменшується, тобто справджується закон спадної граничної корисності.