Спостережні пункти, їх види та призначення і вимоги до них

У батареї розгортається командно-спостережний пункт і при необхідності передовий (боковий) спостережний пункт.

Кількість СП, їх призначення і взаємне розташування залежать від виду бою, характеру місцевості, завдань, поставлених артилерійському підрозділу, від кількості засобів розвідки, що знаходяться у цьому підрозділі. У кожному випадку кількість СП повинна забезпечувати розвідку противника на максимальну глибину по всій смузі розвідки.

КСП призначається для управління вогнем та маневром батареї, ведення розвідки противника і місцевості, спостереження за діями загальновійськових підрозділів і підтримання взаємодії з ними.

До складу КСП входять: командир батареї (взводу управління) з необхідними для управління силами і засобами.

КСП батареї розміщується в командирській машині, спеціально обладнаній і оснащеній засобами спостереження та визначення координат цілей, підготовки установок для стрільби, топогеодезичної прив’язки, а також засобами радіозв’язку або розгортається на місцевості разом з СП (КСП) командира загальновійськового підрозділу, якому батарея додана або якого підтримує.

ПСП призначається для ведення розвідки противника і місцевості безпосередньо перед фронтом передових загальновійськових підрозділів, підтримання більш тісного зв’язку з ними і коректування вогню по цілях, що не спостерігаються з КСП.

БСП призначається для ведення розвідки противника, обслуговування стрільби, спостереження за місцевістю та діями загальновійськових підрозділів у районах, що не спостерігаються з КСП на флангах, а також для організації спряженого спостереження.

Спостережні пункти повинні:

- забезпечувати виконання поставлених бойових завдань;

- мати добрий огляд місцевості попереду, по фронту і в глибині;

- мати приховані підступи;

- бути непомітними для спостереження противника;

- забезпечувати розміщення особового складу, приладів і засобів зв’язку.

Найбільш вигідними місцями для розгортання СП можуть бути:

- передні та бокові схили висот і пагорбів, що звернені до противника;

- ділянки місцевості, що знаходяться на 200-300м попереду лісу, саду або гаю;

- високі дерева що знаходяться в глибині лісу або на узліссі;

- горища, верхні поверхи споруд і фабричні (заводські) труби.

Місце КСП повинно бути, крім того, зручним для роботи командира, забезпечувати зв’язок з підлеглими і старшим командиром, мати захисні якості, забезпечувати самооборону.

Для надійного маскування та безперебійного зв’язку спостережні пункти доцільно розташовувати в системі траншей, якщо це забезпечує спостереження за противником у заданій смузі розвідки.

По можливості спостережні пункти доцільно розташовувати в місцях, недоступних або малодоступних для танків та інших броньованих машин противника.

Автомобілі і технічні засоби розташовуються переважно в найближчих укриттях (ярах, балках, кущах, лісах) у тилу СП.

Підготовка спостережних пунктів до роботи включає:

- вибір місця СП та його розгортання;

- орієнтування приладів;

- топогеодезичну прив’язку СП;

- вибір орієнтирів і складання схеми орієнтирів;

- встановлення зв’язку з ВП і старшим командиром;

- інженерне обладнання СП;

- маскування СП.

Робота командира взводу управління з організації бойових дій:

Завдання кву отримує від командира батареї. Після отримання завдання кву зобов’язаний:

- з’ясувати отримане завдання і оцінити обстановку;

- вибрати місце, розгорнути КСП, провести його топогеодезичну прив’язку і керувати інженерним обладнанням;

- довести до особового складу умовні найменування місцевих предметів, орієнтири і завдання;

- перевірити підготовку приладів до ведення розвідки і засобів зв’язку до роботи;

- установити і безперервно підтримувати стійкий зв’язок з ПУВ (вогневими взводами) батареї і загальновійськовим підрозділом;

- особисто вести розвідку противника і місцевості, спостерігати за діями загальновійськових підрозділів, ставити завдання на засічку цілей і обслуговування стрільби, обробляти розвіддані, контролювати точність визначення координат цілей, визначати їх висоту і доповідати за результати розвідки командиру батареї;

- визначати (отримувати від доданих засобів розвідки) відхилення розривів від цілі при коректуванні вогню;

- контролювати виконання поставлених завдань особовим складом взводу;

- своєчасно (заздалегідь) готувати КСП до переміщення і управляти взводом при пересуванні;

- готувати прилади і машини до роботи вночі;

- організовувати захист особового складу від ЗМУ, безпосередню охорону і самооборону КСП;

- вести необхідну документацію;

- контролювати виконання особовим складом вимог СУВ;

- бути готовим прийняти на себе управління вогнем батареї.

При з’ясуванні отриманого завдання кву повинен зрозуміти:

- бойове завдання загальновійськового підрозділу, якому батарея додана (підтримує);

- завдання сусідів та порядок взаємодії з ними;

- завдання батареї з вогневого ураження противника, район основної (запасної) ВП, місця КСП (ПСП, БСП), основний напрямок стрільби, спосіб визначення установок для стрільби на ураження;

- завдання та смугу розвідки, РОУ, час початку розвідки, нумерацію цілей;

- розвідувальні дані на напрямку дій загальновійськового підрозділу (якщо вони є в командира батареї), порядок та час доповіді розвідданих у штаб дивізіону;

- порядок встановлення зв’язку, позивні та частоти;

- час готовності до виконання завдання.

На підставі з’ясування отриманого завдання кву віддає вказівки щодо підготовки взводу до бойових дій.

Оцінюючи обстановку кву вивчає:

- склад, положення і можливий характер дій противника;

- положення, стан, можливості та забезпеченість взводу управління;

- характер місцевості та її вплив на бойові дії взводу;

- умови спостереження та ведення розвідки;

- радіаційну, хімічну і біологічну обстановку;

- стан погоди, пору року і час доби.

Місце КСП (СП) обирається командиром батареї або за його вказівкою кву.

Розгортання КСП (СП) здійснюється за розпорядженням командира взводу (відділення) управління.

Після розгортання КСП проводиться орієнтування і підготовка приладів. Здійснюється топогеодезична прив’язка КСП.Топогеодезична прив’язка КСП здійснюється командиром взводу управління по карті за допомогою приладів або з використанням навігаційної апаратури командирської машини. Точність визначення координат систематично поліпшується та контролюється іншими незалежними способами прив’язки. За результатами прив’язки кву складає картку топогеодезичної прив’язки КСП (БСП, ПСП).

Безпосередня охорона і самооборона КСП (БСП, ПСП) здійснюється з моменту розгортання КСП з залученням всього особового складу взводу управління. Безпосередня охорона КСП (СП) здійснюється черговими спостерігачами. У нічний час організовується патрулювання. Організовуючи безпосередню охорону та самооборону основного (запасного) КСП, командир взводу в своєму розпорядженні зазначає: місце та завдання чергового розвідника; сигнали сповіщення, дії особового складу за сигналами (сектори ведення вогню зі стрілецької зброї); перепустку.

В обороні і при підготовці до наступу для самооборони КСП (СП) готують окопи для ведення вогню зі стрілецької зброї та призначають особовому складу сектори обстрілу, готують вогонь батареї на підступах до пункту, встановлюють порядок освітлення місцевості при відбитті нападу противника. Вночі організовують взаємодію з сусідніми КСП та іншими підрозділами, які розташовані в цьому районі.

У розпорядженні на інженерне обладнання і маскування КСП квузазначає: черговість та строки інженерних робіт; спосіб маскування; порядок забезпечення матеріалами; сили, які залучаються до робіт; порядок робіт.

У розпорядженні з захисту від ЗМУ кву зазначає: сигнали попередження про безпосередню загрозу та початок застосування противником зброї масового ураження; місце розташування пРХБс загальновійськового підрозділу; сигнали сповіщення про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження та дії за ними; заходи безпеки під час дій в зонах зараження, районах руйнувань, пожеж та затоплень.

Здійснюючи контроль готовності КСП до роботи, кву перевіряє точність топогеодезичної прив’язки КСП та орієнтування приладів розвідки (командирської машини управління) одним з незалежних способів, знання особовим складом взводу умовних найменувань місцевих предметів та орієнтирів, положення противника та своїх військ, завдань батареї і взводу управління на місцевості; відпрацювання бойових документів та знання індивідуальних завдань з розвідки, зв’язку, захисту від ЗМУ та самооборони.

Ведення розвідки особовим складом взводу управління починається з моменту розгортання КСП і ведеться безперервно до його залишення.

У ході ведення розвідки противника та місцевості кву керує діями особового складу короткими розпорядженнями, командами, сигналами. Він стежить, щоб робота на КСП та всі його переміщення були прихованими від наземного спостереження противника, за своєчасним і точним веденням бойових документів на КСП (СП).

За готовністю КСП до роботи кву ставить завдання з розвідки методом віддання усного бойового наказу.

Перед доведенням бойового наказу кву дає умовні найменування місцевим предметам і вибирає (призначає) орієнтири.

Схема бойового наказу:

1. Відомості про противника.

2. Завдання загальновійськового підрозділу.

3. Завдання батареї і взводу, місця КСП (БСП, ПСП), ВП, маршрут і порядок переміщення, основний напрямок стрільби, час готовності до відкриття вогню.

4. Після слова «Наказую» - завдання з розвідки і зв’язку.

5. Сигнали і порядок дій за ними.

6. Своє місце і заступника.

Дії взводу управління при переході до оборони залежать від отриманого завдання, умов переходу до оборони та наявності часу.

Завдання командиру взводу управління зазвичай доводяться окремими бойовими розпорядженнями.

При переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником до моменту отримання завдання основні заходи з підготовки до бойових дій в обороні будуть частково або повністю виконані. Можливе тільки їх уточнення. Так, необхідно уточнити завдання з розвідки противника та місцевості, місце КСП, а при необхідності – ПСП (БСП), заходи з інженерного обладнання, організації проводового зв’язку та ін.

В оборонному бою обсяг завдань з розвідки противника зростає, а час на її ведення скорочується. Це обумовлюється тим, що противник буде мати перевагу в силах і засобах перед військами, які обороняються, а виведення і розгортання підрозділів для атаки противник буде прагнути провести в короткі терміни. У зв’язку з цим основні зусилля взвод управління зосереджує на імовірному напрямку наступу противника з метою виявлення його артилерійських і мінометних батарей, колон, які висуваються, особливо танкових.

У період артилерійської підготовки відбиття атаки противника взвод управління веде розвідку артилерійських і мінометних батарей, танкових і мотопіхотних підрозділів противника, що висуваються та розгортаються, обслуговує стрільбу своєї батареї по розвіданих цілях.

По мірі просування противника до переднього краю взвод управління веде спостереження з метою встановлення напрямку атаки та складу атакуючих підрозділів противника, в першу чергу танкових, обслуговує стрільбу своєї батареї по атакуючих танках та піхоті противника.

У ході артилерійської підтримки військ, що обороняються, взвод управління встановлює сили противника, який вклинився, та рубіж, на який він вийшов, підхід його резервів до ділянки вклинення, переміщення артилерійських і мінометних батарей на нові ВП, розташування пунктів управління та РЕЗ.

У період артилерійської підготовки і артилерійської підтримки контратак загальновійськових підрозділів взвод управління основні зусилля зосереджує на визначенні координат протитанкових та інших вогневих засобів на напрямку контратаки і на флангах.

Виконання цих завдань взвод управління здійснює з КСП в тісній взаємодії з підрозділами розвідки старшого артилерійського (загальновійськового) командира, а також з підрозділом артилерійської розвідки, обслуговуючим стрільбу батареї.

Для забезпечення безперервної розвідки противника, для спостереження за найближчими підступами до переднього краю оборони своїх військ, для більш тісного зв’язку з загальновійськовим підрозділом, а також для коректування вогню по цілях, які не спостерігаються з КСП, в батареї може розгортатись БСП (ПСП).

КСП (БСП, ПСП) батареї в обороні доцільно розташовувати в траншеях загальновійськового підрозділу. Бажано КСП (БСП, ПСП) розташовувати в місцях, які важко доступні для танків противника. Місце для КСП (БСП, ПСП) обирається з розрахунком забезпечення як найкращого огляду підступів до переднього краю своїх військ , районів можливого зосередження та розгортання підрозділів мотопіхоти і танків противника для атаки.

В обороні застосовуються всі засоби зв’язку, але перевага надається проводовому (додаток 1).

Зв’язок в обороні повинен бути встановленим до моменту зайняття ВП вогневими взводами батареї.

До початку атаки противника всі радіостанції повинні працювати тільки в режимі «Прийом». З початком наступу противника радіозв’язок застосовується без обмежень (додаток 2).

Одержавши завдання на вибір місця розгортання КСП батареї, кву вивчає зазначений район місцевості за картою та намічає місце КСП. Після прибуття в зазначений район перевіряє на місцевості придатність наміченого місця, визначає місцеположення КСП за картою та організовує його топогеодезичну прив’язку.

При встановлені початку підготовки противника до переходу його в наступ організовується спостереження за діями противника з метою виявлення напрямку його атаки на передній край загальновійськового підрозділу, засікаються виявлені цілі.

Розвідувальні відомості, отримані в ході ведення розвідки, кву ретельно обробляє, вивчає й порівнює з даними, які вже є, після чого наносить їх на робочу карту та складає схему цілей.

За розвідані дані кву доповідає командиру батареї і в установлені строки представляє результати розвідки в штаб дивізіону (начальнику розвідки дивізіону).

Під час висування і розгортання підрозділів противника або зайняття ними вихідного положення для наступу взвод управління веде розвідку та обслуговування стрільби батареї при ураженні живої сили і вогневих засобів противника на імовірному напрямку його наступу. Ці завдання взвод управління виконує з ПСП або КСП.

Під час вогневої підготовки противника при його висуванні та розгортанні в бойовий порядок особовий склад взводу управління з основного КСП (ПСП, БСП) веде розвідку артилерійських і мінометних батарей, які проявляють у цей період вогневу активність, колон противника на імовірних маршрутах висування, його танкових та механізованих підрозділів на рубежах розгортання.

Якщо в цей період противник почав застосування ЗМУ, то особовий склад взводу управління, не припиняючи спостереження, за встановленим сигналом надягає засоби індивідуального захисту. Особовий склад, не задіяний веденням розвідки, за командою кву укривається в підготовлених укриттях, забираючи з собою прилади та засоби зв’язку, які не використовуються в даний момент. У подальшому посилюється спостереження за діями противника. Засікаються знову виявлені цілі і коректується вогонь своєї батареї. При наявності втрат і порушенні зв’язку в батареї, кву вживає заходи до відновлення боєздатності взводу та зв’язку в батареї.

З початком атаки противника особовий склад взводу управління посилює спостереження за його діями, особливо на напрямку головного удару, зосереджуючи особливу увагу на танконебезпечні напрямки та ділянки підготовленого зосередженого і загороджувального вогню.

У випадку вклинення противника в оборону, особовий склад взводу управління за командою старшого артилерійського командира або з дозволу командира загальновійськового підрозділу, якому батарея додана (підтримує), здійснює маневр КСП за раніше розвіданим і підготовленим маршрутом разом з командиром загальновійськового підрозділу, ведучи розвідку противника та підтримуючи стійкий зв’язок. При цьому основні зусилля особового складу взводу управління зосереджуються на виявленні складу і положення противника, який вклинився, та розташування його вогневих засобів, особливо протитанкових.

При переході до оборони в умовах відсутності зіткненням з противником кву бойове завдання отримує, як правило, на місцевості. Після отримання бойового завдання кву, виходячи з конкретної обстановки і наявності часу виконує повний обсяг заходів (див. Загальні положення).

З прибуттям командира батареї на КСП в установлений ним час кву доповідає йому за виконану роботу і про готовність пункту до роботи.

При управлінні взводом в ході оборонного бою кву здійснює наступні заходи:

- особисто веде розвідку противника, ставить завдання на засічку цілей та обслуговування стрільби, обробляє розвідувальні відомості та доповідає про результати розвідки командиру батареї;

- веде спостереження за діями противника, загальновійськових підрозділів та результатами вогню своєї батареї;

- управляє взводом при переміщенні в район запасного КСП при вклиненні противника в оборону наших військ.