Закон України. «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»

«Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»

(№ 962-ХІІ від 17.04.1991 року)

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, № 22, ст. 262)

(Вводиться в дію постановою ВР № 963-ХІІ від 17.04.1991 р., ВВР, 1991, № 22, ст. 263)

(З наступними змінами)

(Витяг)

Стаття 1. Вважати реабілітованими осіб, які з політичних мотивів бу­ли необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі "двійками", "трійками", особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кри­мінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" від 25 грудня 1958 року, за винятком осіб, зазначених у ст. 2 цього Закону.

Визнати реабілітованими також громадян, засуджених за:

– антирадянську агітацію і пропаганду за ст. 7 Закону СРСР "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" від 25 грудня 1958 року і статтею 62 Кримінального кодексу Української РСР в ре­дакціях до прийняття Закону Української РСР від 28 жовтня 1989 року "Про затвердження Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 14 квітня 1989 року "Про внесення змін і доповнень до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів Української РСР";

– поширення завідомо неправдивих вигадок, що порочать радянський державний і суспільний лад, тобто за ст. 187¹ Кримінального кодек­су Української РСР;

– порушення законів про відокремлення церкви від держави і школи від церкви, посягання на особу та права, громадян під приводом справ­ляння релігійних обрядів, якщо вчинені дії не були поєднані з заподіян­ням шкоди здоров'ю громадян чи статевою розпустою.

Дія цієї статті поширюється на осіб, громадян України, які постійно проживали в Україні і яких з різних причин було переміщено за межі ко­лишнього Радянського Союзу, необґрунтовано засуджено військовими трибуналами, Верховним Судом Союзу РСР чи піддано репресіям поза­судовими органами.

(Статтю 1 доповнено частиною третьою згідно з Законом № 2353-ХІІ від 15.05.1992 р.).

Підлягають реабілітації також особи, щодо яких з політичних мотивів за­стосовано примусові заходи медичного характеру.

Стаття 6. <...>

Якщо реабілітована особа згідно зі ст. 1 цього Закону стала інва­лідом внаслідок репресій або є пенсіонером, їй надається також право на:

– одержання пільгових путівок для санаторно-курортного лікування та відпочинку;

– безплатне забезпечення автомобілем класу ЗАЗ-968М при наявно­сті відповідних медичних показників;

– безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі) та на автомобільному транспорті загального користування (за винятком таксі) в сільській місцевості в межах адміністративного району,

– зниження оплати жилої площі та комунальних послуг на 50 процен­тів в межах норм, передбачених чинним законодавством;

– позачергове надання медичної допомоги і 50-процентне зниження вартості ліків за рецептом;

– переважне право на вступ до садівницьких товариств, першочерго­ве право на вступ до житлово-будівельних кооперативів;

– першочергове встановлення телефону.

Особи, реабілітовані відповідно до цього Закону, мають право на без­платну консультацію адвокатів з питань, пов'язаних з реабілітацією.

Реабілітованим, які мають право на передбачені цим Законом пільги, видається посвідчення єдиного зразка, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Видача цього посвідчення проводиться за місцем проживання вико­навчими комітетами відповідних місцевих Рад народних депутатів.