Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи

Громадянськість ми розглядаємо як стосунки, які складаються між державою і людиною, державою і дитиною, а супутні знання, які вона отримує, повинні допомогти зрозуміти закони розвитку сучасного демократичного суспільства, його проблеми та засоби їх розв’язання. Тому, визначаючи критерії громадянськості старшокласника, враховуючи їхні вікові особливості, ми насамперед розглядаємо їх як ціннісне ставлення до держави, до Батьківщини (України), до людей, до себе як громадянина. На основі визначених критеріїв розроблені показники громадянськості підлітків (див. додаток А).

Нами виявлені рівневі характеристики громадянськості учнів підліткового віку, які представлені у додатку Б, дають можливість констатувати, що один рівень - нульовий - засвідчує громадянську пасивність школярів чи вияв антигромадянської активності, три інших - низький, середній і високий - є показниками того, у якій мірі сформована у школяра громадянськість, а також міру стійкості її виявів у громадянському суспільстві.

Під час проведення дослідно-експериментальної роботи ми використовували такі методи й методики: контент-аналіз (для виокремлення школярами таких громадянських якостей, що мають для них особливе значення), опитування й експертна оцінка й самооцінка (для внесення до діагностичної програми дослідження певних громадянських якостей); спостереження (фіксація прояву у школярів громадянськості через їхні вчинки), узагальнення незалежних характеристик (об’єктивізація дослідження), статистичні методи обробки емпіричних матеріалів.

У констатувальному експерименті, метою якого було виявлення реального стану сформованості громадянськості у підлітків, брали участь 10 учителів і 75 учнів підліткового віку ЗОШ №7 м. Умань.

Тож у процесі дослідження нас цікавило те, як ставляться підлітки до України, рідної землі, місця свого народження, настільки у сучасних школярів розвинене почуття патріотизму. На запитання “Що для тебе означає Батьківщина, рідний край” школярі відповіли: “Батьківщина - це наша Україна”, “це мій рідний дім”, “місце, де я народився”, “це життя в рідному селі”, “село, в якому я народилася і живу”, “це моє дитинство в рідному краю”. Такі відповіді дали 96,4% школярів. І тільки 3,6% не лише констатували той факт, що Батьківщина - це Україна чи рідне село, а розуміли це поняття набагато глибше, як “слава нашої країни”, “її могутність”, “український народ”, “Україна - це її люди”.

Але разом з тим, більшість дітей на запитання “Кого можна вважати патріотом?” відповіли так: “людина, що любить свою державу”; “чесна і добросовісна людина”; “переживає за свою державу”; “любить свою країну ”; “шанує національні традиції” тощо.

Отже, значна частина школярів (близько 52%) надають цьому поняттю емоційного забарвлення (“любить”, “поважає”, “шанує” свою державу). Однак, дослідження показало, що молодші школярі, як правило, ототожнюють такі поняття, як “держава” і “Батьківщина ”.

Дослідження показало, що переважна більшість учнів люблять українську мову, розуміють її значення у житті людини. На запитання “Що значить рідна мова для людини” школярі відповіли: “людина без рідної мови не може жити”, “мені подобається рідна мова, тому що вона мелодійна”, “моя мова чиста і різнобарвна”, “людина без мови, як без рук”, “мені подобається українська мова тим, що вона рідна”, “моя мова мені найдорожча”. Отже, 98% школярів молодших класів люблять свою мову і їм подобається її вивчати і лише 2% призналися, що їм важко дається вивчення української мови.

Показником громадянськості є наявність чи відсутність громадянських чеснот, що виявляються у ставленні до інших людей. Для того, щоб переконатися, на якому рівні розвитку знаходяться у підлітків такі чесноти (повага до людей, гуманізм, доброзичливість, толерантність, здатність до співчуття, готовність прийти на допомогу, милосердя) ми просили їх відповісти на запитання, які є близькими і зрозумілими дітям: “Чи піклуєшся ти про своїх близьких?”, “Як ти ставишся до людей з обмеженими можливостями?” “Чи радієш ти успіхам своїх товаришів?” “Чи можеш простити друга, якщо він образив тебе?”

Відповіді отримали такі: “читаю братику на ніч казочку”, “я піклуюся про свою хвору бабусю”, “мої рідні найдорожчі для мене”, “піклуюся, тому що вони про мене також піклуються”, “моїх рідних я ніколи не покину”.

На наступне запитання діти відповіли так: “я поважаю людей з обмеженими можливостями”, “ставлюся добре”, “допомагаю переходити дорогу”, “мені їх дуже шкода”, “я з них не насміхаюся і не пліткую про них”, “їм дуже важко, тому мені їх шкода”.

У процесі експериментальної роботи нас цікавило і те, чи вміють підлітки виявляти гнучкість і критичність мислення, визнавати існування іншої думки. Школярам було запропоновано відповісти на запитання “Як ти поступиш, якщо думка твого однокласника не співпадає з твоєю?” 32% дітей від загальної кількості відповіли, що спробують довести свою правоту, 39% - погодяться з думкою інших, якщо вони їх переконають, 21% дітей сказали, що їм байдуже, а 8% відзначили, що переконати можна і за допомогою сили.

Одне із завдань констатувального експерименту полягало у дослідженні ступеня сформованості громадянських чеснот, гуманних та патріотичних почуттів, що торкаються громадянськості та рейтингового їх місця. Школярам експериментальних класів був даний перелік громадянських чеснот: повага до людей, гуманність, толерантність, милосердя, чесність і порядність, готовність прийти на допомогу, совість, громадянська гідність, відповідальність, громадянський обов’язок, працелюбність, вимогливість до себе.

Тривогу викликає той факт, що таку якість як толерантність 78,3% школярів поставили на 10 місце; чесність 85,8% школярів поставили на 9 місце; громадянська гідність - більшість школярів (64,6%) поставили на 8 місце. Пріоритетне місце серед громадянських чеснот займає відповідальність. Для безвідповідальної людини доля країни є справою сторонньою, а його власні дії визначаються суто особистими потребами та інтересами.

Також для фіксації виявів якостей громадянськості, що виявляються у підлітків у ставленні до людей і себе, ми використали метод експертної оцінки учителів. Нас цікавила насамперед думка вчителів про рівень сформованості визначених громадянських якостей особистості школяра. Нижче наводимо результати експериментального дослідження.

Таблиця 2.1

Показники рівнів сформованості громадянських якостей учнів 7-9 класів

Таблиця 2.2

Рівні сформованості громадянськості підлітків

(констатувальний етап експерименту)

Проведені результати обстеження засвідчують, що основна маса школярів знаходиться на середньому рівні сформованості громадянськості (42,6%). Звідси випливає, що більшості учнів властиве стійке репродуктивне почуття громадянськості, що потребує постійного спонукання з боку дорослих.

13,9% школярів мають стійке продуктивне почуття громадянськості з високою частотністю самостійності та ініціативи у діях і вчинках, що виражається потребою у креативному підході.

У процесі обстеження були також виявлені такі школярі, що характеризувалися стійкою громадянською пасивністю і навіть антигромадянськістю, нездатністю оперувати поняттями, невмінням аналізувати різні ситуації, що складаються у соціумі. Таких школярів було 8,2%.

Основна мета нашого формувального етапу дослідження полягала насамперед у перевірці педагогічних умов формування громадянськості підлітків, які розкриті нами у попередньому матеріалі.

Експериментальні дані засвідчили, що у 5 класі кількість учнів з нульовим рівнем громадянськості скоротилася на 3,9%; у 9 - на 5,4%

Стосовно низького рівня, то ми одержали такі результати: у 5 класі він знизився на 18%, у 9 кл. - на 11,8%.

Таблиця 2.3

Динаміка сформованості громадянськості підлітків

(формувальний етап експерименту)

Перехід учнів від низького до середнього рівня засвідчив, що основна маса школярів має стійкий репродуктивний вияв громадянськості, яка з одного боку, є задоволенням потреби у визнанні, а з іншого - збуджується моральними і матеріальними стимулами. У 5 кл. він склав 17,5%, у 9 кл. - 10,7%. Високий рівень відзначався не такою інтенсивною динамікою. Адже це стійкий вияв громадянськості з високою частотністю самостійності та ініціативи в діях і вчинках: у 5 кл. він зріс на 6,7%, у 9 кл. - на 6,6%.

Про ефективність експериментальної методики свідчить і те, що домінуючим, як і передбачалося, став середній рівень громадянськості.

Це говорить про те, що майже третина учнів, закінчуючи основну школу, вже характеризуються стійким виявом громадянськості з високою частотністю самостійності та ініціативи в діях і вчинках, що спонукається не учителем чи дорослими, чи навіть потребою у визнанні, а саме потребою у творчості. У таких учнів не просто розвинені громадянські почуття, вони пропагують їх серед інших учнів, спонукаючи їх до участі в органах самоврядування, інших громадських організаціях. Отже, проведене дослідження підтвердило робочу гіпотезу дослідження. Представлені нами педагогічні умови формування громадянськості особистості підлітків є ефективними.