Розрахунок ГДВ шкідливих хімічних речовин із суміщених труб

Вихідні дані. Джерело викиду являє собою дві суміщені труби (труба у трубі) різних діаметрів. Через внутрішню (малу) трубу відбувається викид технологічних газів (сірковуглець), через зовнішню (велику) трубу - викид венти­ляційного повітря, також забрудненого сірковуглецем. Висота труби - 100 м. Діаметр отвору: зовнішньої труби - 5,5 м, внутрішньої труби—1,0 м. Швидкість викиду: зовнішньої труби - 83 м³/с, внутрішньої труби - 10 м³/с. Ступінь нагріву по відношенню до атмосферного повітря: від викидів зовнішньої труби 1,0°С, від внутрішньої труби —10°С.

Для району розміщення підприємства на території України A = 0,16 с^2/3град^1/3, середньорічна швидкість вітру = 3 м/с.

Розрахункові дані. Для зовнішньої труби розраховують значення параметрів і f : f=6,7 м/(с² *град), =0,61 м/с.

При даних значеннях f і розраховують параметри т, п, u_м і d враховуючи, що для середньодобової концентрації: m=0,6; n=1,9; u_м=0,61; d=4,5. Аналогічно розраховують пара­метри для внутрішньої труби: f=0,35; =0,65; m=0,97; n=l,86; u_м=0,65; d=4.

Використовуючи розрахункові параметри, розраховують середньодобовий коефіцієнт мінімального розбавлення. Для цього за формулою (4.3.1.) визначають коефіцієнти мінімального розбавлення окремо для кожної труби:

, м³/с;

, м³/с.

Модельні розрахунки показали, що суміщені труби у розрахунках концентрації можна у межах точності вимірювань розглядати як незалежні. Розрахунок мінімального середнєвагового коефіцієнта розбавлення проводиться за схемою, що описана в розділі 4.3. За формулою (4.3.5.) визначають середнєвагову небезпечну швидкість вітру:

м/с.

Поправку до коефіцієнтів розбавлення, що враховує різницю небезпечних швидкостей вітру від середньозваженої небезпечної швидкості , приймаємо за одиницю.

Мінімальний коефіцієнт розбавлення складного джерела, що розглядається, розраховують за формулою (4.3.6.):

К_р.м=1,9*10⁵ м³/с.

ГДВ розраховують за формулою (4.1.1.). Значення фонової концентрації с_ф=0,005 м²/м³.

Для викидів сірковуглецю де 1/3 ГДК_{промайданч}= 0,3 мг/м³:

ГДВ=273 г/с.

У населених пунктах середньодобове значення ГДК сірковуглецю 0,03 мг/м³.

У випадку періодично діючого джерела з сумарним часом роботи на протязі доби t_роб, ГДВ_с.д буде дорівнювати

d_ср.зв=4,2; p=2,2; м ~ 1 км.

де t_роб — сумарний час роботи джерела на протязі доби; — коефіцієнт запасу, що дорівнює відношенню разової та середньодобової ГДК. Для прикладу, що розглядається, t_роб=10 ч, =6.

Підставляючи ці значення в формулу для визначення ГДВ_сд, отримують ГДВ_с.д=7 г/с або повний граничний викид за добу: ГДВ_доби = 605 кг/добу, тобто в 8 разів менше за розрахунком для санітарно-захисної зони.

Розмір санітарно-захисної зони визначають за формулами (4.3.10.), (4.3.11.) з врахуванням відмінності середньорічної швидкості вітру від небезпечної:

х_m=pdH;

d_ср.зв=4,2; p=2,2; м ~ 1 км.