ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

(курсовая работа)

В соответствии с учебным планом в процессе изучения дисциплины «Теплообменные аппараты энергетических установок» студенты выполняют курсовую работу «Расчет конденсатора паротурбинной установки». Каждый студент получает индивидуальное задание в соответствии с Приложением 1.

Целью работы является конструкторский расчет конденсатора по заданным параметрам паротурбинной установки. Последовательность расчета изложена в разделе 2.2. Особое внимание должно быть уделено определению среднего для поверхности теплообмена коэффициента теплопередачи. Среди множества методик расчета коэффициента теплопередачи в разделе 2.1 подробно рассмотрены две принципиально отличающиеся одна от другой методики: ВТИ и КТЗ. Обе эти методики должны использоваться при выполнении курсовой работы. Полученные по этим методикам значения коэффициентов теплопередачи могут существенно отличаться друг от друга. Варьируя некоторыми факторами в пределах рекомендуемых диапазонов, разница в полученных значениях коэффициентов теплопередачи может быть значительно уменьшена. Для методики ВТИ таковым фактором является коэффициент состояния поверхности а.Разница в значениях коэффициентов теплопередачи, полученных при расчетах по методикам ВТИ и КТЗ, должна быть в пределах 10%.

В разделе 2.4 изложена последовательность расчета процесса теплообмена в зоне воздухоохладителя.

Расчет геометрических параметров конденсатора излагается в разделе 3. Компоновка конденсатора, выполненная по результатам расчета геометрических параметров, не всегда может соответствовать практическим рекомендациям. Главную из них можно сформулировать таким образом: длина трубного пучка всегда больше диаметра трубной доски, т.е. отношение l_р / D ˃1,0 .

В случае получения неудовлетворительных результатов расчета или компоновки по согласованию с руководителем допускается внесение изменений в исходные данные задания. Это может касаться числа ходов z охлаждающей воды, выбора диаметра трубок и др.

Пример выполнения и оформления курсовой работы приведен в Приложении 2.

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Курс "Історія української культури" складає частину циклу суспільно-гуманітарних дисциплін, що несуть головне навантаження у процесі морально-естетичного розвитку та формування особистості студента. Вивчення цього предмету пов'язане з необхідністю гуманізації університетської освіти, поєднаних глибоких професійних звань з опануванням багатої історії культури України та людства в цілому „Історія української культури” належить до обов’язкових до вивчення в вищому навчальному закладі дисциплін. Викладання дисципліни проводиться в 2 семестрі. Загальна кількість годин – 72, з них лекцій – 17 годин, практичних – 17 годин.

Викладання дисципліни базується на принципі єдності теоретичного та історичного підходів до змісту культурно-історичних процесів, на розумінні культури як сфери автономного існування особистості як духовної одиниці, за плечима якої стояла б традиція, мисляча генерація, що створили спадкоємність, до якої слід залучати студентів та перед якою відчуваєш особисту та професійну відповідальність.

Запропонований курс лекцій містить короткий виклад особливостей розвитку української культури. Зокрема акцентується увага на формуванні української народності та нації, на етнічному складі населення сучасної України.

В курсі лекцій висвітлено розвиток як духовної так і матеріальної культури українського народу. Перші теми розкривають особливості господарювання українців, традиційні заняття та ремесла, поселення, житло, народний повсякденний і святковий одяг, традиції харчування, народний світогляд, вірування, трудова, календарна, сімейна обрядовість. Крім того авторський колектив, виокремив теми, присвячені розвитку усної народної творчості та літератури, розвитку музичного мистецтва, театру та кіно, музичного мистецтва, театру та кіно, живопису, архітектури та скульптури на українських землях.

Вивчення процесів, які відбувалися в українській культурі впродовж історичного часу, має надзвичайно важливе значення для формування у студентів наукового світогляду, високих моральних якостей, підвищення загальнокультурного рівня, освоєння національних і загальнолюдських цінностей.