Русько-візантійські договори Х ст. як джерело права.

- договори Русі з Візантією 911, 945, 971 років.В історико-правовій літературі часто згадується договір 907 року. Проти, за твердженням дослідників руської історії та права, посилання на нього є некоректним, адже не доведено реальності існування самого договору.

Договір 911 року містив зобов’язання греків перед Києвом і навпаки. Зобов’язання греків були набагато ширшими, ніж зворотні. Так, під час облоги Руссю Константинополя Візантія погодилася сплачувати данину по 12 гривень окремим руським містам у разі відмови князя Олега від військових походів проти неї. Оскільки до нас дійшов лише той текст, де містилися зобов’язання Візантії перед Руссю, а примірник із зворотними умовами назавжди втрачено, дізнатися про зобов’язання руських князів перед греками, природно, немає можливості.

Договір 945 року князя Ігоря є додатковим до договору 911 року. Його статті мають характер уточнень і доповнень, спричинених новими обставинами. Невдалий похід Ігоря на Візантію, і як наслідок, звуження зобов’язань греків перед Руссю знайшли відображення в статтях, які забороняли русичам боротися за Корсунську землю, зобов’язували надавати грекам військову допомогу.

Договір 971 року був самостійною угодою князя Святослава після поразки в бою під Доростолем. У чотирьох стаття київський князь узяв односторонні зобов’язання не воювати з греками, завжди виступати союзником, мати з ними «мир і міцну дружбу».