Діаграми випробування пластів з різними фільтраційними параметрами

Приклади діаграм зображені на рисунку 2.37.

1) випробування проникного пласта з низьким значення депресії (діаграма 2.37. а).

А – кінець спуску інструменту. Протягом часу випробування А-В відбулось деяке зниження тиску на вибої, за рахунок відтоку рідини в пласт. В-С спроба відкриття впускного клапана, яка була невдалою через проковзування пакера. Після очікування (В-D) повторна спроба відкриття клапана (D-Е), точка Е – початок припливу флюїду; F – закриття запірно-поворотного клапана. Внаслідок інтенсивного припливу флюїду тиск в колоні труб зріс до статичного, тому відновлення тиску після закриття клапана манометр не зафіксував. Трубний тиск в кінці припливу вирівнявся до пластового на цей момент. Точка G - зняття пакера; Н – початок підйому інструменту. Діаграма тиску годиться до математичної обробки.

2) випробування низькопроникних колекторів з низьким пластовим тиском (діаграма 2.37.б).

А-В – відкриття впускного клапана випробувача;

В-С – час першого відкритого періоду, за який практично не відбулось припливу флюїду в колону труб;

С-D – початкова крива відновлення тиску;

D-Е – відкриття запірно-поворотного клапана;

Е-F – другий відкритий період;

F-G – відновлення тиску.

З причини невдало вибраної величини депресії та тривалості відкритих і закритих періодів діаграма не годиться для математичної обробки.

3) випробування сильно забрудненого пласта (діаграма 2.37.в).

А-В – перший відкритий період;

В-С – початкова крива відновлення тиску;

D-Е – другий відкритий період;

Е-F – кінцева крива відновлення тиску.

Під час низькоінтенсивного припливу флюїду тиск після закриття свердловини швидко відновлюється. Така закономірність зміни кривих відновлення тиску обумовлена забрудненням привибійної зони пласта.

Привибійна зона помітно зменшує вихід флюїду з пласта і в той же час в підпакерному просторі сприяє швидкому зростанню тиску в ньому, на що потрібна невелика кількість флюїду. Оскільки випробувальний інструмент закривається на вибої, то тиск у підпакерній зоні відновлюється досить швидко.

4) випробування низькопроникного пласта (діаграма 2.37.г).

А-В і D-Е – періоди припливу флюїду, під час яких не спостерігається помітної зміни тиску на вибої свердловини.

Під час закриття запірно-поворотного клапана спостерігається незначне підвищення тиску (В-С) і (Е-F).

5) випробування непроникного пласта (діаграма 2.37.д ).

Відсутність припливу флюїду, як і у попередньому випадку, реєструється у вигляді горизонтальних прямих А-В і С-D. Тиск у свердловині не змінюється і після закриття запірно-поворотного клапана В-С і D-Е.

6) випробування високопроникного пласта (діаграма 2.37.е).

А-А^? – відкриття впускного клапана. Вертикальна лінія, яка відповідає моменту відкриття, не досягнула величини тиску в колоні труб, що свідчить про високу активність пласта. А^?-В-С – крива припливу флюїду під час першого відкритого періоду; точка В – максимальний рівень флюїду в колоні труб (в деяких випадках рівень досягає поверхні); точка С – закриття запірно-поворотного клапана; С-D – крива відновлення тиску закритого періоду. Внаслідок великої активності пласта його випробування закінчено за один цикл.

7) випробування проникного нафтового пласта з переливанням рідини через устя (діаграма 2.37.ж).

А-А^? – відкриття впускного клапана, після чого розпочалось інтенсивне поступання флюїду в труби. Відразу ж закрили запірно-поворотний клапан і тиск відновився до максимуму (А^?-В). В-В^? – відкриття запірно-поворотного клапана. За час відкритого періоду тиск спочатку зростає за рахунок заповнення труб пластовою рідиною. В точці С наступає переливання залитої в труби рідини через устя і за рахунок зменшення густини рідини в трубах зменшується гідростатичний тиск (відрізок С-D). Після виходу скупчень газу через рідину на поверхню (D-Е) на вибої фіксується пульсуюче падіння тиску. E-F – закриття свердловини і реєстрація кінцевої КВІ.

8) випробування пласта із швидким падінням енергії багатоцикловим випробувачем (діаграма 2.37.з).

А-В; D-Е; G-H – відкриті періоди;

В-С; E-F; H-J – криві відновлення тисків.

Всі криві відновлення тисків годяться для математичної обробки. Пласт в зоні дренування швидко втрачає енергію, що видно за зниженням тиску в кінці кожного закритого періоду.

9) вплив післяприпливного ефекту (діаграма 2.37.к).

А-В – відкриття впускного клапана випробувача; В-С і E-F – відкриті періоди випробування; С-D і F-G – закриті періоди випробування; G-H – зняття пакера.

S-подібна форма кривих відновлення тиску пов’язана з поступленням рідини в підпакерну зону, яке продовжується після закриття свердловини, що суттєво спотворює початкову КВТ.

Зазвичай, виявити післяприпливний ефект можна після побудови кривих відновлення тиску в напівлогарифмічних координатах. В даному випадку, при невисоких фільтраційних властивостях порід-колекторів і достатньо великому об’ємі підпакерної зони, післяприпливний ефект проявився безпосередньо на діаграмах тисків.