Підготовка ствола свердловини до випробування

Для якісного випробування продуктивних пластів необхідно провести підготовку ствола свердловини. Основна увага повинна бути звернена на стан стінок свердловини та якість промивальної рідини у ній.

Стан ствола свердловини повинен забезпечити спуск обладнання до вибою свердловини та підйом його після закінчення випробування. Тому за результатами кавернометрії та профілеметрії визначають необхідність проробки ствола свердловини, для того, щоб виключити можливість затяжок та прихватів під час опускання та підіймання інструменту. Проробка проводиться новим долотом такого діаметру і з такою компоновкою, як для буріння останнього інтервалу. Після закінчення проробки свердловину промивають протягом 2-3 циклів для видалення з неї шламу, щоб не допустити осідання його та прихоплення інструменту під час випробування.

Під час останнього циклу промивання слідкують, щоб свердловина була заповнена якісною промивальною рідиною і при цьому контролюють такі параметри: густину, в’язкість, СНЗ; товщину глинистої кірки та її липкість. За відсутності контролю за цими параметрами можуть виникнути різного роду ускладнення під час випробування, а саме: погана прохідність інструмента по стволу свердловини, прихоплення обладнання, викиди пластового флюїду, неполадки в роботі клапанів.

Промивальна рідина повинна мати високу седиментаційну стійкість, не погіршувати властивості гірських порід і не утворювати товстих і липких кірок. Відносна густина промивальної рідини повинна приблизно дорівнювати коефіцієнту аномальності пластового тиску, щоб не створювати великих диференційних тисків, які сприяють прихопленню. Для зменшення ймовірності прихоплення до промивальної рідини додають мастильні домішки. При опусканні інструменту внаслідок зменшення кільцевих зазорів підвищуються гідродинамічні втрати тиску. Для зменшення цього негативного явища реологічні параметри промивальної рідини повинні мати якомога менші значення.

Не рекомендується застосовувати випробувачі пластів у свердловинах, в яких є зони ускладнень по стволу, а також нафтогазоводопроявлення з можливістю переливу через устя. У підготовленому до випробування стволі свердловини повинна виконуватись умова безпечного знаходження інструменту на вибої не менше 3 годин. В незакріпленому стволі свердловини, яка закінчена бурінням, при віддалі об’єкта більше, ніж 50 м від вибою необхідно нижче інтервалу випробування встановити цементний міст.

У цьому випадку, коли відсутні дані про час безпечного знаходження інструменту в нерухомому стані, рекомендується перед спуском випробувача перевірити свердловину на ймовірність прихоплення за методикою, поданою в [10]. Якщо у процесі перевірки виникають затяжки інструмента, то вирішується питання про перепідготовку свердловини, а в особливо складних випадках об’єкт залишають невипробуваним.

Оскільки комплекс інструментів опускається у свердловину на бурильних трубах, які повністю чи частково опорожняють з метою створення заданої депресії на пласт, особливе значення надають герметичності різьбових з’єднань, а також їх міцності (для попередження зім’яття труб зовнішнім тиском при їх значному спорожненні). З цією метою при підйомі інструменту перед випробуванням свердловини детально оглядають кожне замкове з’єднання труб для визначення ступеня зношення різьби у замках. При виборі типу бурильних труб для дослідження глибоких свердловин перевагу надають трубам ТБПВ, які мають менше різьбових з’єднань, і, як наслідок краще зберігають герметичність. Якщо на буровій використовують комплекти бурильних труб з відносно тривалим терміном експлуатації і значним умовним зносом, то їх перевіряють дефектоскопічним контролем з метою виявлення прихованих тріщин і недопустимого зносу тіла труби. Такі дефекти під час спорожнення труб і додаткових розтягуючих навантажень можуть призвести до порушення герметичності, зім’яття або обриву, тобто до аварій з важкими наслідками. Перед спуском у свердловину комплексу інструментів проводять контрольний спуск бурильних труб із заглушеним кінцем для проведення опресування тиском на 25% більшим, ніж робочий. При такому спуску замкові з’єднання у разі необхідності додатково герметизують. Усі підготовчі роботи повинні бути завершені у якомога найкоротші терміни.