Тема . Господарство України в 1914 – 1939 р.р.

План:

1. Економічне становище України в 1914 – 1921 р.р.

а) перша світова війна та її наслідки;

б) політика “воєнного комунізму”.

2. Нова економічна політика в Україні.

3. Індустріалізація та колективізація.

а) перший п’ятирічний план розвитку народного господарства (1928/29 – 1932/33 господарські роки.);

б) “суцільна колективізація”, голодомор 1932 – 1933р.р.;

в) друга (1933 – 1937р.р.) та третя (1938–1942рр.) п’ятирічки.

1. Економічне становище Західної України в 20–30-і роки XX ст.

Перша світова війна (серпень 1914 – листопад 1918р.р.) мала руйнівний вплив на економіку та політику країн учасниць і в тому числі і України. Війна винищила мільйони людей, знищила великі матеріальні та духовні цінності. Разом з тим, вона стала причиною розвалу трьох багатонаціональних імперій (Російської, Австро-Угорської, Оттоманської) та одної мононаціональної (Німецької). Розвал цих імперій обумовив появу на геополітичній арені числених державних новоутворень. Серйозну спробу відновити свою незалежність, державність зробила і Україна, землі якої

Перша світова війна і наступні політичні події обумовили і знвчні, причому в основному негативні зміни в економіці України. Напередодні війни це був один із найбільш розвинутих аграрно-індустріальних регіонів Російської імперії. В 1913 році питома вага валової продукції промисловості України у загальноросійському виробництві становила приблизно 21%. Війна відірвала від продуктивної праці 4 млн жителів України. Металургійна промисловість, а за нею кам’яновугільна, залізорудна зазнають занепаду і розрухи, катастрофічно зменшуеться випуск продукції хімічної, текстильної, харчової та інших галузей промисловості.

Великої розрухи зазнає і сільське господарство. В 1917 році ¹/₃ господарств села не мала чоловіків, зменшилася кількість коней. Посівна площа в Україні в 1917 р. становила 77,7% порівняно з 1914 р., врожайність зернових впала на 11%.

Внаслидок руйнувань залізничних колій, мостів, вокзалів, рухомого складу скорочуються перевезення.

Нестримна інфляція, державна заборгованість робили становище широких верств населення неймовірно тяжким.

У 1918 році економічний стан України погіршується внаслідок загарблення політики окупац військ. Так, згідно з економічним договором від 10 вересня 1918 року уряд України (Скоропадський) дозволив окупантам вивезти 100 млн. пудів хліба, м’яса (в живій вазі) великої рогатої худоби та свиней – 11 млн пудів, овець – 300 т голів, птиці – 2 млн. голів, 46 тис. пудів сала та масла, 200 тис. пудів ковбас, консервів, 2,5 млн пудів цукру, 4,5 млн. пудів вовни, 380 тис. пудив різних тканин, 480 тис. пудів шкіри і хутра, 290 тис. пудів тютюну, 78 тис. пудів конопель і льону, 450 тис. пудів різних металів.

У 1918 році з 63 доменних печей працювало 2, із 102 мартенівських печей – 7. Виплавка сталі скоротилася в 11 разів, прокату в 15 разів, видобуток залізної руди в 17 разів, марганцю в 10 разів, видобуток вугілля впав на 65%, а в 1919 році на 71%.

Із встановленням на території України радянської влади починається перехід до політики “воєнного комунізму”. 11 січня 1919 року виходить декрет про націоналізацію промисловості. Одночасно з цим вирішується і питання з продовольчою проблемою. На селі запроваджується продовольча розкладка. Обсяг її сягає 140 млн пудів. Торгівля хлібом на базарі забороняється. В 1920 році Україна оголошується територією державних заготівель. Якщо в 1919 році було заготовлено 10,5 млн пудів хліба, то в 1920 вже 71,5 млн пудів.

Все це призводить до селянських повстань 1920 – 1921 рр. В країні панують інфекційні хвороби, голод.

Навесні 1921 року збанкрутіла політика “воєнного комунізму” була замінена новою економічною політикою (НЕП). Її виголосив Ленін на X-му з’їзді РКП(б) у березні 1921 року. Продрозкладка замінюється продподатком (значно меншим за розмірами ніж продрозкладка). Так в Україні в 1921 році він становив 117 млн. пудів зернових культур, порівняно із 160 млн. пудів розкладки у 1920 році. Дозволяється товарообмін, торгівля надлишками с/г продуктів. Все це сприяє поступовому росту продуктів праці на селі, розширенню посівних площ. У 1927 році в Україні оброблялось на 10% більше ніж у 1913 році, зерна вироблялось як і в довоєнні роки (врожайність була невисокою із-за видсутності добрив, техніки, низької агрокультури). НЕП сприяє розвитку кооперації (були створені машинно–тракторні, насінневі, цукро-бурякові, меліоративні та інші товариства). Під час НЕПу було частково відбудовано Донбас (видобуток в 1925–1927 рр. становив 80% довоєнного). Було досягнуто певних успіхів в легкій та харчовій промисловості. У 1926 році були перевищені довоєнні рівні випуску продукції цих галузей.

Важливе значення для відбудови народного господарства і ліквідації державного боргу, державного дефіциту мала грошова реформа проведена в 1922 році. Протягом незначного часу було забезпечено стійкість нової валюти (червінці – 10 крб. банкноти, та 1, 2, 3, 5 крб. – казначейські білети).

3. Трипільська культура та її особливості.

4. Характерні риси, відмінності, причин занепаду і загибелі рабовласницької системигосподарювання. 5. Економічна думка Єгипту, Вавилону, Індії, Китаю.

6. Економічна думка Ксенофонта, Платона, Аристотеля – представників Стародавньої Греції.

7.Завершення економічної думки стародавнього світу у працях вчених Античного Риму (Варрон, Брати Гракхи, Колумелла).

8. Характеристика епохи середньовіччя. Три етапи розвитку феодалізму в країнах Західної Європи.

9.Два шляхи формування феодальної власності на землю.

10.Визначення головних типів феодального землеволодіння та форм земельної ренти.

11.Основні ідеї представників економічної думки Середньовіччя.

12.Господарство Київської Русі в княжу добу.

13.Роздробленість, занепад та розпад слов’янської держави.

14.Пам’ятки економічної думки Київської Русі:

15. Розвиток науки, техніки, процес секуляризації – найважливіші риси епохи Ренесансу (Відродження).

16.Економічні причини та наслідки Великих географічних відкриттів.

17.Буржуазні революції в країнах Західної Європи та їх роль у первісному нагромадженні капіталу.

18.Меркантилізм – перша економічна школа та її роль у становленні економічної науки.

19.Особливості господарського розвитку українських земель у XVI – XVII cт.

20.Меркантилізм в економічній політиці уряду Б.Хмельницького.

21.Предтечі класичної політичної економії.

22.Економічні погляди Вільяма Петті. Лозунг свободи виробництва і торгівлі П’єра Буагільбера

23. Промисловий переворот в Англії, індустріалізація і перетворення країни у “фабрику світу”.

24.Становлення класичної економічної науки.

25.Економічна теорія Адама Сміта. Основні положення його правці „Дослідження про природу та причини багатства народів”.

26. Економічна доктрина Давида Рікардо.

27.Закон народонаселення Томаса Роберта Мальтуса.

28. Еволюція рікардіанської школи. Економічне вчення Дж.С. Мілля.

29.Велика Французька революція 1789 – 1794 рр. Промисловий переворот у Франції.

30. Розвиток класичної політичної економії у Франції. Економічне вчення Сея та теорія „економічної гармонії” Ф. Бастіа.

31. Особливості економічного розвитку Німеччини у XIX cтолітті.

32. Виникнення альтернативної школи політичної економії в Німеччині.

33. Акт про гомстеди (поселення). Особливості аграрного та промислового перевороту в США.

34. Ліберальна економічна теорія у США. Теорія „гармонії інтересів” Кері.

35.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в українських землях XVII – XVIII ст.

36.Економічні погляди Т. Прокоповича.

37.Перші представники класичного напрямку в українській економічній думці

38. Поява в економічній науці нових теоретичних напрямків (перша половина XIX ст.)

39.Зародження теорій економічного циклу (праці Дж.С. Мілля, К. Маркса та більш пізні роботи М.Туган-Барановського, М.Кондратьєва).

40. Маржинальна революція (В. Джевонс, Л.Вальрас, К. Менгер).

41.Внесок австрійської школи в теорію маржиналізму.

42.Кембріджська школа (А.Маршалл, А.Пігу).

43. Американська школа граничної продуктивності Дж.Б. Кларка.

44.Математична школа.

45.Шведська школа. Економічна теорія К.Вікселя.

46.Загальнонаукові передумови зародження інституціоналізму.

47.Праця Туган-Барановського „Соціальна теорія розподілу” (1913) присвячена проблемам інституційного направлення.

48. Промисловий переворот в Україні в складі Російської імперії. Стабілізація фінансово-кредитної системи в Російській імперії (кінець XIX ст.)

49.Основні положення аграрної реформи П.А. Столипіна та її наслідки для України.

50. Економічний розвиток західноукраїнських земель у складу Австо-Угорщини.

51.Зародження і розвиток кооперативного руху в Україні.

52.Розвиток в Україні ідей класичної політичної економії Т. Степановим, І. Вернадським, С. Подолинським та ін.

53.Економічні наслідки першої світової війни.

54.Плани Дауеса і Юнга та їх наслідки.

55.Світова економічна криза 1929 – 1933 рр. та шляхи виходу з неї.

56.Кейнсіанська революція в економічній теорії та історичні умови її виникнення.

57.Основні положення праці Джона Мейнарда Кейнса „Загальна теорія зайнятості, процента та грошей” (1936).

58.Еволюція неокласичних ідей. Теорія монополістичної конкуренції (праці Д. Робінсон, Е. Чемберліна, Й Шумпетера, Ф. Хайєка).

59.Виникнення неолібералізму – альтернативи кейнсіанським моделям державного втручання в економіку.

60.Неолібералізм в Німеччині – Фрайбурзька школа.

61. Монетаризм Фрідмена як варіант неолібералізму.

62.Економічні наслідки Другої світової війни для країн Західної Європи, США, Японії.

63. Бреттон-Вудська конференція (1944 р.) та її значення для повоєнного економічного устрою світу.

64.План Маршалла (1948 – 1951 рр.), його суть та значення.

65.Економічні програми повоєнного відродження (реформи: Л.Ерхарда – ФРН, Еттлі – Англія, де Голля – Франція).

66.Формування спільного ринку. Європейське співтовариство (ЄС).

67.Передумови та наслідки прискореного розвитку Японії.

68.Ліве кейнсіанство (Джоан Робінзон, Н. Калдор, Н. Сраффа).

69.Економічні реформи М.Тетчер у Великобританії (1979 – 1990 рр.) та адміністрації Р. Рейгана у США (1980 – 1988 рр.).

70.Нові індустріальні країни (південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Гонконг): їхнє становлення та економічний розвиток.

71.Індустріальний розвиток Китаю, Бразилії, Мексики, Аргентини, Індії.

72.Країни з перехідною економікою.– постсоціалістичні та пострадянські.

73.„Нова класична” економічна теорія (теорія „раціональних очікувань” та теорія „економічної пропозиції” ).

74.Виникнення Української Народної Республіки та причини її поразки.

75. Україна в складі Радянської держави. Політика “військового комунізму та нової економічної політики (НЕП).

76.Соціалістична індустріалізація: джерела, особливості та наслідки.

77. Економіка України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови (1939 – 1950 рр.).

78.Господарський розвиток України у 60 – 80-х роках.

79.Ленінське вчення про соціалізм.

80.Праці українських економістів І. Лукінова, Ю.Пахомова, І. Ястремського, В.Черняка, А.Чухна.

81. Економіка незалежної України (1991 – 2009 рр.).

82. Сучасна світова економічна криза та її наслідки для України. Можливі шляхи подолання.