Методика виконання роботи

До одержаного у викладача досліджуваного розчину доливають 2 мл амонійної буферної суміші (рН = 10), 20 мл дистильованої води і 2 краплі розчину желатину. Встановлюють стакан з цим розчином під електроди, піднімають напірну склянку з ртуттю, закріплюють її на штативі і відмічають силу струму, що протікає.

Титрують 0,02 М розчином диметилгліоксиму, додаючи його по 0,5 мл аж до стійкого утримування (4–5 поділок) малої і постійної сили струму. Результати вимірювань записують в табл. 9. Записи сили струму роблять через однакові проміжки часу після додавання кожної порції титранту — 1,5 хв.

Таблиця 8

Після закінчення вимірювань приводять пристрій у вихідний стан, як описано після табл. 7 і 8.

Обробка одержаних даних

За результатами вимірювань (табл. 9) на міліметровому папері будують графік в координатах І – V_T. Візуально визначають дві групи точок, що відповідають ділянкам спаду та постійної сили струму, проводять через них дві прямі лінії, проекція точки перетину яких на вісь об`ємів визначає об’єм титранта в точці еквівалентності V_т.е..

Вміст нікелю в пробі розраховують за формулою:

m(Ni) = C(ДМГО)∙V_т.е.∙M(½ Ni) (32),

де C(ДМГО) — молярна концентрація диметилгліоксиму, моль/л;

V_т.е. — об’єм титранту в точці еквівалентності, мл;

M(½Ni) = 29.35 — молярна маса еквіваленту нікелю, г/моль.

Звіт повинен містити назву роботи, короткий опис суті амперометричного титрування, проілюстрований прикладами визначення Pb²⁺, Ba²⁺ та Ni²⁺. У звіті наводяться описи методик виконання кожної роботи, результати вимірювань (табл. 7, 8, 9) та обробки експериментальних даних (графіки, розрахунки).

У висновках звіту повинен бути вказаний кінцевий результат дослідження.