Залізничний транспорт. Транспортування енергоносіїв по залізниці проводиться в спеціальних цистернах або критих вагонах в тарі

Транспортування енергоносіїв по залізниці проводиться в спеціальних цистернах або критих вагонах в тарі, (рис. 13.1).

Рис. 13.1. Цистерна для перевезення бензину та світлих нафтопродуктів

Розрізняють такі види цистерн: цистерни спеціального і цистерни з паровою сорочкою.

Цистерни спеціального призначення в основному призначені для перевезення високов'язких і високопарафіністих нафт і нафтопродуктів.

Цистерни з паровою сорочкою відрізняються від звичайних тим, що нижня частина у них забезпечена системою парового підігріву з площею поверхні нагрівання близько 40 м². Цистерни-термоси призначені для перевезення підігрітих високов'язких нафтопродуктів; вони покриті тепловою ізоляцією, а всередині котла у них встановлений стаціонарний трубчастий підігрівач з поверхнею нагріву 34 м².

Цистерни для скраплених газів розраховані на підвищений тиск (для пропану – 2 МПа, для бутану – 8 МПа). Об'єм котла сучасних цистерн становить від 54 до 162 м³, діаметр – до 3,2 м. В якості тари при перевезенні нафтогрузів в критих вагонах використовуються бочки (зазвичай 200 літрові) і бідони. У бочках транспортуються світлі нафтопродукти та олії, а в бідонах – мастила.

Перевагами залізничного транспорту є:

• можливість цілорічного здійснення перевезень;

• в одному складі (маршруті) можуть одночасно перевозитися різні вантажі;

• нафта і нафтопродукти можуть бути доставлені в будь-який пункт країни, що має залізничне сполучення;

• швидкість доставки вантажів залізницею приблизно в 2 рази вище, ніж річковим транспортом.

До недоліків залізничного транспорту належать:

• висока вартість прокладки залізниць;

• збільшення завантаження існуючих залізниць і як наслідок - можливі перебої в перевезенні інших масових вантажів;

• холостий пробіг цистерн від споживачів нафтогрузів до їх виробникам.