Обладнання вибою свердловин

Залежно від геологічних і технологічних умов розробки родовищ застосовують такі типові конструкції вибоїв свердловин (рис. 11.4):

а) відкритий вибій;

б) вибій, перекритий хвостовиком колони, перфорованим перед її спуском;

в) вибій, обладнаний фільтром;

г) перфорований вибій.

При відкритому вибої (рис. 11.4, а) башмак обсадної колони цементується перед покрівлею пласта. Потім пласт розкривається долотом меншого розміру, але ніяких заходів по зміцненню стовбура свердловини в місці її проходження через продуктивний пласт не приймається.

Одним із способів зміцнення гірських порід є пристрій вибою, перекритого хвостовиком колони, перфорованим перед спуском (рис. 11.4, 6). У цьому випадку свердловина буриться відразу до підошви продуктивного пласта і кріпиться обсадної колоною по всій довжині. Але труби обсадної колони, розташовані навпроти товщі продуктивного пласта, заздалегідь перфоровані й простір між ними і поверхнею пласта не цементується.

Рис. 11.4. Конструкції обладнання вибою свердловин

а) відкритий вибій; б) вибій, перекритий хвостовиком колони, перфорованим перед її спуском; в) вибій, обладнаний фільтром; г) перфорований вибій

Вибій, обладнаний фільтром (рис. 11.4, в), застосовується в тих випадках, коли існує небезпека надходження піску в свердловину. У цьому випадку башмак обсадної колони спускається до покрівлі пласта і цементується. Навпроти його продуктивної частини встановлюється спеціальний фільтр, а кільцевий простір між верхньою частиною фільтру і низом обсадної колони герметизується.

Свердловини з перфорованим забоєм (рис. 11.4, г) складають більше 90% загального фонду. При їх спорудженні буріння ведеться до підошви продуктивного пласта, після чого в свердловину спускають обсадні труби і цементують кільцевий простір на всій її довжині.