Організація життєзабезпечення постраждалого населення в надзвичайних ситуаціях

Під час НС значна частина населення часто залишається без житла, про-дуктів харчування, води, предметів першої необхідності, потребує медичної до-помоги. Враховуючи зазначене, життєзабезпечення населення, особливо на по-чатковому етапі ліквідації НС, є одним з першочергових завдань органів вико-навчої влади і місцевого самоврядування, органів управління системи ЦЗ. Ме-тою життєзабезпечення населення є задоволення фізіологічних, матеріальних і духовних потреб населення в умовах НС і відповідно до встановлених норм.

Організація життєзабезпечення населення в екстремальних умовах є комплексом заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов, життя, здоров'я і працездатності людей, який включає:

1) тимчасове розміщення громадян в безпечних районах, забезпечення соці-ально-побутових умов населення в місцях їх тимчасового розміщення;

2) організація харчування у районах лиха і тимчасового розселення, забезпе-чення постраждалого населення питною та технічною водою;

3) організація забезпечення населення, що потерпіло, одягом, взуттям і предме-тами першої необхідності;

4) забезпечення медичного обслуговування та санітарно-епідемічного нагляду в районах тимчасового розселення, задоволення потреб в медикаментах, запа-сах донорської крові, обладнання та іншого медичного майна в необхідних обсягах, проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо виконання санітарно-епідемічного режиму й заходів особистої гігієни;

5) забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, поря-док поведінки;

6) морально-психологічну підготовку і заходи щодо підтримання високої пси-хологічної стійкості людей в екстремальних умовах;

7) організація надання фінансової допомоги потерпілим, відновлення втрачених документів (паспорту, будинкової книги, і т.д.);

8) організація роботи інформаційно-роз’яснювальних груп від органів місцевої влади щодо інформування населення про порядок відшкодування збитків спричинених НС, зустрічі керівництва райдержадміністрації, депутатського корпусу району та представників міськвиконкому з постраждалими;

9) проведення постійного моніторингу проблемних питань, котрі викликають соціальне напруження серед населення и прийняття відповідних заходів з їх вирішення;

10) відновлення функціонування сфери соціального захисту населення, яке потерпіло внаслідок НС.

Тимчасове розміщення постраждалого від НС населення може здійсню-ватись в пункті життєзабезпечення населення у НС. На рис. 5.1-5.7 пока-зано організацію пункту життєзабезпечення населення у НС.

Рис. 5.1. Варіант організації пункту життєзабезпечення населення у НС

Рис. 5.2. Обладнання групи розміщення пункту життєзабезпечення

Рис. 5.3. Обладнання групи забезпечення харчуванням

Рис. 5.4. Обладнання групи медичної допомоги

Рис. 5.5. Обладнання групи забезпечення водою

Рис. 5.6. Обладнання штабу з ліквідації НС

Рис. 5.7. Схема табору для постраждалого населення