Основні права інвалідів та проблеми їх реалізації

Це питання дуже широке і проблемне, тому стисло розглянемо лише основні положення.

Зрозуміло, що визнання людини інвалідом є передумовою набуття особливого правового статусу, виникнення в неї цілої низки прав і пільг, що передбачені чинним законодавством.

Основним міжнародним документом, який регламентує права інвалідів є Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 20.12.1993 року під назвою „Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів”. Цей документ включає в себе двадцять правил, що регламентують права інвалідів у різних сферах життєдіяльності, зокрема, на медичну та соціальну допомогу, загальну і професійну освіту, доступне працевлаштування, культурний відпочинок тощо.

В нашій країні права інвалідів найбільш повно відображає Закон України про основи соціальної захищеності інвалідів від 21.03.1991 року, з наступними доповненнями. Коротко розглянемо зміст основних прав інвалідів.

1. Право на соціальне забезпечення та обслуговування.

Встановлення у людини інвалідності, при наявності інших підстав, є головною передумовою виникнення права на призначення пенсії та інших грошових виплат, що компенсують заробіток, втрачений внаслідок порушення здоров’я і обмеження життєдіяльності. Також при необхідності інваліди одержують показані види соціальної допомоги та обслуговування (санаторне оздоровлення, протезування, проживання у будинках-інтернатах тощо).

2. Право на медичну допомогу.

Як і всі інші громадяни нашої країни, інваліди мають право на безоплатну медичну допомогу. Окрім того, чинне законодавство передбачає надання їм низки пільг і переваг. Це стосується, зокрема, позачерговості обслуговування в лікувальних закладах, одержання показаних ліків безоплатно або з частковою їх оплатою тощо.

3. Право на професійну підготовку та пільгове працевлаштування.

Інваліди, особливо молодого віку, у порівнянні з іншими громадянами мають певні переваги щодо вступу і навчання у професійних навчальних закладах різного рівня. Так, інваліди І-ІІ груп приймаються на навчання поза конкурсом. Для професійної підготовки інвалідів створена сітка спеціалізованих закладів. З метою забезпечення можливостей для працевлаштування інвалідів, на підприємствах і в господарствах бронюється 4% робочих місць.

4. Право на реабілітацію.

Реабілітація, у медико-соціальному розуміння, це система заходів, що спрямовані на відновлення здоров’я, нормальної життєдіяльності інвалідів, забезпечення їх соціальної адаптації та інтеграції в суспільстві. Це заходи різного плану: медичні, психологічні, соціальні, економічні тощо.

Держава надає інвалідам певні гарантії щодо доступності, безоплатності, наукової обґрунтованості реабілітаційних заходів.

Таким чином, наше законодавство більш-менш чітко регламентує права інвалідів. На жаль, існують певні проблеми щодо практичної реалізації таких прав. Не секрет, що існуючі пенсії не задовольняють насущних потреб інвалідів, що медична допомога надається не завжди безоплатно і якісно, що є проблеми у раціональному працевлаштуванні інвалідів і таке інше. Проблем в реалізації прав інвалідів ще багато; необхідна велика подальша робота по удосконаленню соціального захисту інвалідів.

ЛЕКЦІЯ № 2