Завдання 4. Вимірювання ліній способом відкладання лінійної міри

Вимірювання ліній способом відкладання лінійної міри роблять в наступній послідовності.

Рекогносцирування. В процесі її здійснюється визначення положення вимірювальної лінії на місцевості таким чином, щоб умови майбутніх вимірів були б найбільш сприятливі.

Вішення лінії, тобто, встановлення вішок в створі лінії. Вішення починають з встановлення вішок на кінцеві точки. Якщо довжина лінії більше 150м, то в створі лінії необхідно встановлювати додаткові вішки, що обмежує відхилення від створу при вимірюванні. Щоб не затуляти видимість за створом, вішення роблять “на себе”, тобто починають з точки 1, потім встановлюють вішку 2 і таке .ін.

Вимірювання лінії землемірними стрічками способом відкладань роблять 2 людини. Задній за ходом руху робітник прикладає нуль стрічки до початкової точки і закріплює її шпилькою. Передній робітник тримає стрічку у витягнутій руці так, щоб не затуляти створ лінії. За командою заднього він укладає стрічку в створ, натягує “від руки” силою біля 98 Н, а у виріз на передньому кінці стрічки вертикально ставить шпильку. Потім стрічку знімають зі шпильок і протягують її по створу, при цьому задній робітник уводить її у виріз стрічки, а передній кладе стрічку в створі лінії. Якщо увесь комплект шпильок у переднього робітника витрачено, то задній передає йому всі 10 шпильок. Передачу шпильок фіксує в журналі вимірювань. На кінці лінії між останньою шпилькою і кінцевою точкою лінії виміряють відрізок r Для цього протягують стрічку вздовж створe і проти кінцевої точки лінії роблять відлік по стрічці. Число цілих метрів визначають по напису на пластинці, число дециметрів – по отворам, а сантиметри між дециметровими поділками оцінюють на око.

Довжину лінії D розраховують за формулою

D = nl + r, (7)

де n – число цілих відкладень стрічки в вимірюваній лінії; l – номінальна довжина стрічки.

Контроль числа відкладень здійснюють по кількості передач і кількості шпильок, що залишились у переднього робітника.

При вимірюванні лінії рулетками кінцеві штрихи рулетки фіксують на місцевості ребрами трикутних чи чотирикутних в перерізі шпильок, а на твердому покритті доріг – кресленням олівцем чи гострим предметом. Натягують рулетку за допомогою пружинного динамометру силою 98 Н. Кінці відрізків лінії фіксують шпильками і роблять відліки по передній (П) і задній (З) шкалам. Після кожної пари відліків рулетку зрушують.

Довжину лінії розраховують за формулою

D = nl + r + (SП – S3) (8)

Усі лінії вимірюють у прямому D_пр і оберненому D_об напрямках, а за остаточне значення приймають середнє

D = (D_пр + D_об ) : 2 (9)

Порівняння значень D_пр і D_об дозволяє виявляти грубі похибки в вимірюванні.

Щоб мати горизонтальне прокладання d при вимірюваннях визначають кути нахилу n чи перевищення h кінців лінійної міри. Горизонтальне прокладання обчислюють при n > 3° за формулою

d = D cos n, (10)

якщо виміряні кути нахилу і за формулою

d = D - DDh, (11)

де DDh – обчислюється за однією з формул:

(12)

(13)

Поправка за компарування. Якщо довжина стрічки (рулетки) відрізняється від свого номінального значення більше ніж на 3 мм, то у результати вимірювання необхідно вводити поправку за компарування .

(14)

де q – величина розходжень з номіналом.

Необхідно розуміти, якщо стрічка (рулетка) більша свого номіналу, то поправка має знак плюс і навпаки.

Поправка за різницю температур. Якщо температура стрічки (рулетки) при її компаруванні і вимірюванні відстаней неоднакові, то в результаті вимірювань необхідно вводити поправку , яка обчислюється за формулою

(15)

де a=0,0000125 мм/1°С – температурний коефіцієнт розширення сталі; t – температура стрічки у момент вимірювання; tк – температура компарування стрічки; D – виміряна відстань, яка визначена за формулою (9).

Кінцеве значення відстані Dв буде:

(16)

Поправка завжди вводиться з мінусом.

Далекомірний спосіб вимірювання. До найбільш простих видів оптичних далекомірів відноситься нитковий далекомір.

Нитковий далекомір в теодолітах реалізує принцип постійного кута і змінного базису. Постійний діастімометричний паралактичний кут n задається між далекомірними нитками, а довжина змінного базису визначається як різниця відліків по далекомірних нитках теодоліта по рейці

Тоді, при визначенні відстані можна використовувати зручну формулу

D = lK = (17)

де D – нахилена відстань; l – далекомірний відлік на рейці; К – коефіцієнт далекоміра.

Діастімометричний кут ν підбирається рівним 34,38’, і відповідно коефіцієнт далекоміра буде К=100, що спрощує визначення відстані.