Роль і місце світлології в містобудуванні

Містобудівна діяльність направлена на раціональне освоєння міських територій, принципом якого є максимальна ефективність використання територіальних ресурсів. Генералізація території проходить у два етапи. На першому в ході складання генерального плану міста чи населеного пункту містобудівник вирішує задачі у напрямі диференціації території від загального до окремого, від цілого до елементів системи. Розміри цих елементів будуть більшими або меншими залежно від масштабу і характеру системи. Цими елементами можуть бути різні матеріальні об’єкти. Для планувальної структури міста це будуть житлові й промислові райони, громадські центри, міські парки, транспортна інфраструктура. Для житлового кварталу це житлові будинки, їх групи, установи громадського обслуговування, майданчики для відпочинку, занять спортом, дороги і проїзди.

Другий етап генералізації території постає у процесі складання проекту детального планування, коли відбувається вирішення зворотної задачі містобудівного планування від окремого до загального. На другому етапі відбувається зворотний процес, тепер уже інтегрування елементів у єдине ціле, процес синтезу ідейно-композиційних підходів до створення планувально-просторової структури з урахуванням нормативних вимог і рекомендацій до забезпечення санітарно-гігієнічних, екологічних, транспортних і протипожежних заходів та вимог.

І от саме на цьому етапі повною мірою постають питання формування температурно-вологісного, вітрового, світлового та інсоляційного мікроклімату, а з ними й необхідність у світло-технічних, інсоляційних розрахунках, необхідність побудови гарантійно-інсоляційних зон, обчислення ступеня затінення незабудованої території, його регулювання планувальними заходами і виявлення в результаті оптимальної структури забудови, яка б найефективніше дозволяла використати відведену територію. Для доповнення до кліматичного паспорта міста на цьому етапі виконуються розрахунки, будуються графіки, складаються схеми планів і проводиться аналіз, робляться висновки, вносяться зміни чи корективи до планів та в структуру забудови. У результаті досягається поєднання архітектурно-естетичних уявлень автора з функцією і фізико-кліматичними прогнозами мікроклімату. В ході такого синтезу відбувається вдале чи менш вдале “поєднання світла і конструкції” в забудові.