Процедура реєстрації прав на торговельні марки

У багатьох країнах прав на торговельні марки можна набути лише шляхом реєстрації цих прав. У патентних відомствах країн є детальні інструкції щодо подання заявок на реєстрацію прав на торговельні марки, а також перелік і відомості щодо патентних повірених. Процедура реєстрації прав на торговельні марки складається з таких етапів:

подання заявки на реєстрацію прав на торговельну марку; експертиза заявки за формальними ознаками;

експертиза заявки за суттю (на відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони) здійснюється безпосередньо експертами компетен­тного відомства країни, з урахуванням заперечень третіх осіб.

При дослідженні заявленого позначення на відповідність охороноздатності торговельних марок перевіряється, чи має воно достатню розрізняльну здатність, чи не вводить споживачів в оману, чи не суперечить принципам гу­манності, моралі, публічному порядку та ін. Заявлене позначення пере­віряється на ідентичність або схожість з торговельною маркою настільки, що його можна сплутати з позначеннями, заявленими або зареєстрованими раніше на ім'я третіх осіб щодо таких самих чи споріднених товарів і послуг. Компе­тентні відомства багатьох країн не виконують експертизи заявки на відпо­відність заявленого позначення відносному критерію охороноздатності торго­вельних марок.

У деяких країнах відомості про подані заявки публікуються в офіційному бюлетені патентного відомства до реєстрації прав на торговельну марку, і гро­мадськість має доступ до цієї інформації. Пріоритет серед конфліктних заявок на реєстрацію прав на торговельні марки визначається залежно від національ­ного законодавства або на підставі дати першого подання заявки чи першого використання заявленої торговельної марки.

Значною мірою процедуру реєстрації прав на торговельні марки було гар­монізовано з прийняттям Договору про закони щодо торговельних марок (До­говір TLT).

В Україні процедура реєстрації прав на торговельні марки регламентується Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг». Україна з 1996 р. є учасницею Договору TLT, і процедура реєстрації прав на торговельні марки, передбачена законодавством України, повністю відповідає вимогам цього договору.

Відповідно до ст. 7 Закону особа, яка бажає зареєструвати права та одержати свідоцтво на торговельну марку, подає заявку на реєстрацію прав на неї. За дору­ченням заявника заявку може подати представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений) або інша довірена особа. Заявка повинна стосу­ватися однієї торговельної марки, складатися українською мовою і містити: зая­ву про реєстрацію прав на торговельну марку; зображення позначення, що за­являється; перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати права на торговельну марку, згрупованих за Міжнародною класифікацією то­варів і послуг для реєстрації знаків (далі — МКТП).

До заявки додаються такі документи:

копія попередньої заявки, засвідчена патентним відомством країни подан­ня, якщо заявник бажає скористатися правом на пріоритет;

документ, що підтверджує демонстрування експонатів з використанням за­явленої торговельної марки на офіційній або офіційно визнаній міжнародній виставці, якщо заявник бажає скористатися правом на виставковий пріоритет;

довіреність на ім'я патентного повіреного, якщо заявка подається через нього;

документи, що підтверджують право заявника на використання у заявлено­му позначенні елементів, про які йдеться у п. 1 ст. 6 Закону;

документ, що підтверджує сплату збору за подання заявки.

Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України перевіряє наявність документів заявки і приймає рішення про визначення дати її подання.

Згідно зі ст. 9 Закону заявник має право на пріоритет попередньої заявки на Реєстрацію прав на таку саму торговельну марку протягом шести місяців від дати подання попередньої заявки до відповідного патентного відомства краї­ни — учасниці Паризької конвенції, якщо на попередню заявку не було заявле­но пріоритет. Пріоритет заявки на реєстрацію прав на торговельну марку, вико­ристану в експонаті, показаному на офіційних або офіційно визнаних міжна­родних виставках, проведених на території країни — учасниці Паризької конвенції, може бути встановлено за датою відкриття виставки, якщо заявка надійшла до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністер­ства освіти і науки України протягом шести місяців від зазначеної дати.

Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету, протягом трьох місяців від дати подання заявки до Патентного відомства України подає заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер попередньої заявки та її копію з перекладом українською мовою або документ, що підтверджує показ зазначеної торговельної марки на виставці, якщо ці заявки чи показ відповідно було подано або здійснено у країні — учасниці Паризької конвенції. За не­своєчасного подання цих документів право на пріоритет заявки вважається втра­ченим, про що повідомляють заявника.

Експертиза заявки здійснюється відповідно до ст. 10 Закону. Після встанов­лення дати подання заявки на реєстрацію прав на торговельну марку та за наяв­ності документа про сплату збору за її подання здійснюють експертизу заявки за формальними ознаками, під час якої документи заявки перевіряють на відпо­відність встановленим вимогам.

У разі виявлення невідповідності документів заявки чинним вимогам заяв­нику надсилають повідомлення. Для внесення змін до документів заявки заяв­нику надається два місяці від дати одержання ним зазначеного повідомлення. Якщо за цей час невідповідності не буде усунуто і заявник не подасть мотиво­ваного клопотання про подовження вказаного терміну, йому надсилають рішення про відхилення заявки.

Якщо документи заявки відповідають вимогам ст. 7 Закону, Державний де­партамент здійснює експертизу змісту заявки, під час якої перевіряють від­повідність заявленого позначення умовам надання правової охорони на торго­вельні марки. Залежно від результатів експертизи заявнику надсилають рішення про реєстрацію прав на торговельну марку або про відхилення заявки.

На підставі рішення про реєстрацію прав на торговельну марку згідно зі статтями 12 і 13 Закону певні відомості вносять до відповідного Державного реєстру прав на торговельні марки і публікують в офіційному бюлетені. Свідоцтво на торговельну марку видається у місячний термін після реєстрації прав на неї.

Відповідно до ст. 15 Закону заявник може оскаржити в установленому по­рядку будь-яке рішення щодо заявки в суді або Апеляційній палаті Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України протягом двох місяців від дати одержання ним такого рішення. Водночас рішення Апеляційної палати заявник може оскаржити у судовому порядку та­кож протягом двох місяців від дати одержання цього рішення.