І. Загальні зауваження

Для трактовки - це одна із самих складних лекційних проблем. Бо тут потрібно простежити процеси, які лежали в основі виникнен­ня територіального центру української народності, уніфікації її ма­теріальної культури, змін в національній свідомості українського народу, мовного формування, реформаційного руху, діяльності братств, міжконфесійної боротьби тощо.

Цей період насичений різними консолідаційними факторами, які визначили подальшу історичну долю існування українського ет­носу, його боротьби за право на існування власної матеріальної та духовної культури, внесення своєї дещиці у світову цивілізацію. Сказане вище визначило план лекції та добір відповідних історич­них матеріалів і фактів.

В одній із попередніх лекцій ми відзначали, що на українських землях літописання починає відроджуватися десь з XIV ст. Зокрема в нашому краї поширюються варіанти творів про перемоги російсь­кого народу над кочівниками у 1380 р. - "Мамаєве побоїще". Український народ давав високу оцінку перемозі росіян над золотоординцями, розглядаючи її як запоруку і свого визволення.

Як уже було сказано у попередній лекції, у XV - першій поло­вині XVI ст. в Україні створено два літописи: "Західноруський (Литовський) літопис" та "Короткий Київський літопис".

У Західноруському літописі у апологічному дусі змальовуєть­ся діяльність литовського князя Вітовта, зібрано чимало матеріалу з історії України та Білорусії. У Короткому Київському літописі ви­кладені симпатія до діяльності литовських князів, захоплення Во­линським магнатом Костянтином Острозьким, відомості про погра­бування ордами Києва тощо. Згадані літописи - це твори про діяння феодалів, панегірики Великому князівству Литовському.

В джерелах другої половини XVI - першої половини XVII ст. відображені історичні події, процеси і явища більш нового часу. Зо­крема у працях "Ключ царства" Герасима Смотрицького, "Плачі" Мелетія Смотрицького, "Апокрисисі" Христофора Філарета, "Палінодії" Захарія Копестинського дискутувалися деталі догма­тів християнства.

Одначе, згадані твори стимулювали розвиток історичної нау­ки. У зв'язку з цим варто нагадати про появу Баркулабівського, Густинського, Львівського та Острозького літописів. У них дослід­ники знайдуть відомості про Брестський собор 1596 р., події, що відбувалися в українських землях у ХVІ-ХУП ст., обставини поне­волення України литовськими та польськими феодалами, побут українського народу, проникнення католицизму на православні зем­лі тощо.

Цікавим історичним джерелом цього часу є мемуари Михалона Литвина, Федора Євлашевського, Гійома Левассера де Боплана, Еріха Лясоти, Якова Собеського, які, по суті, належать до фео­дальної історіографії.

Але в цей час знайшли своє місце як джерело й твори полеміч­ної літератури І. Вишенського та народні історичні пісні і думи. Зо­крема, Іван Вишенський у своїх знаменитих "посланнях" ("Посланіє Львовському братству" та ін.) критикує Брестську унію 1596 р., змальовує важке становище України, критикує своє (національне) панство, закликає селян до боротьби.

У думах та піснях того часу оспівана боротьба проти інозем­них загарбників - турок та татар, кочових орд, польської шляхти показаний народний побут, стосунки між людьми тощо .

Джерельну основу цієї лекції складають також такі документи, як: "Опис книг Супрогуського монастиря на Поліссі" (1557), "Лист брацлавської шляхти королю Стефану Баторію" (1576), "Статут Львівського братства" (1586), "З послання Івана Вишенського до вищого українського духовенства, прийнявшого Унію" (кінець XVI ст.), "Еріх Лясота про зовнішній вигляд Киє­ва" (1594), "Статут Луцької братської школи" (1624), "Лист гетьмана Івана Петрижицького і Війська Запрозького про доцільність об'єднання Лаврської школи з Братською школою в Ко­легіум" (1632), "Про архітектурні пам'ятки Києва (перша поло­вина XVII ст.) " Г.Боплана та ін.

Порушеній проблематиці присвятили свої наукові пошуки такі вчені-історики, як: Л.Гумільов, Я.Дашкевич, Є.Дзюба, Я.Ісаєвич, О.Курочкін, К.Матейко, С.Плохій, З.Хижняк, та ін. . У працях на­званих дослідників викладачі та студенти відшукають цікаві відо­мості про розселення українського етносу, деформацію кордонів України в XV - першій половині XVII ст., формування центру укра­їнства (Л.Н.Гумільов); знаряддя праці тогочасних українських се­лян, житло та одяг українців (К.Матейко "Українська минувшина"), процеси, які були в основі формування нової національної свідомо­сті (Я.Дашкевич, О.Дзюба, Я.Ісаєвич); зміни в мові та аспекти наці­онально-духовного піднесення (Є.Дзюба, Я.Ісаєвич, С.Плохій, З.Хижняк), реформаційний рух, діяльність братств та міжконфесій­ну боротьбу, (З.Хижняк, Я.Ісаєвич) та інші цікаві проблеми тогочас­ної історії України.

Історичні події того часу покладені в основу таких художньо-історичних творів, як: "Гальшка Острозька княжна" І.Гушалевича, "Гулевичівна" Ю.Колісниченка та С.Плачинди, "Свіччине весілля" І.Кочерги, "Кужіль і меч" А.Лотоцького, "Гальшка Острозька" О.Огоновського, "Первые коршуны" М.Старицького, "Іван Вишенський" І.Франка, "Гальшка княжна Острозька " І.Шараневича та ін.

У згаданих творах викладачі та студенти знайдуть цікавий ху­дожньо осмислений матеріал про пробудження нової національної свідомості на українських землях в XV - XVII ст., духовне піднесення українського народу, його боротьбу за православну віру, за соціальне та національне визволення.