Велика історія України

XV. ОРГАНІЗАЦІЯ КНЯЖОЇ УКРАЇНИ

...

Право

З приняттям христіянства, уступило староукраїнське, звичаєве пра­во законоправним мірам, запозиченим з Візантії. У першу чергу вияви­лися вони в т. зв. «Ц е р к о в н и х Устав ах» Володимира Великого й Ярослава Мудрого. Довше, аніж в церковному законодавстві утрима­лося староукраїнське право в світському. Збірники українських законів. появляються вже в XI сторіччі. Славна «Руська Правд а», збе­реглася до нас в кількох редакціях, приписуваних зчерги .Ярославові Мудрому, ізяславові Ярославовичеві й Володимирові Мономахові. Са­мих, списків тих різних редакцій Руської Правди, найдено біля сорока: це свідчить про широке пристосування тих приписів цивільного, карного й процесового права. Усталено у них кари за нарушения обовязуючого права та злочини. Кари за душогубство були двоякі — грошева кара в користь князя т. зв. «в и р а» й відшкодування за вбитого для рідні, т. зв. «головництв о». Смертної кари за душегубство не було. Заведена при Володимирові Великому, вона не втрималася. Зате існува­ло право помсти родини вбитого над душогубцем. Тілесні кари існували тільки для холопів; вільних людей вони не торкалися. Про розвинене почуття чести в староукраїнському громадянстві свідчать високі кари за образу. Позатим Руська Правда нормувала справи позички й кредиту, .купна й продажі та власности й спадщини. Особливу увагу зверталося в ній на приборкання лихви, що її завели головно жиди.

...