Порядок розробки нових стандартів

Стандарти розробляють на об’єкти багаторазового застосування в науці та різних сферах народного господарства. Об’єктами стандартизації є:

- конкретна продукція, її основні експлуатаційні властивості, технічні характеристики і показники якості;

- сировина, матеріали, напівфабрикати, окремі вузли та комплектуючі вироби – їх номенклатура, властивості, методи випробувань;

- наукові та технічні норми, правила, вимоги, методи (переважні числа, допуски, посадки, терміни і позначення та ін.);

- одиниці вимірювання фізичних величин;

- різні системи конструкторської, технологічної, експлуатаційної документації;

- типові технологічні процеси, технологічне оснащення, технологічні норми, різальний та вимірювальний інструмент;

- товари широкого вжитку, побутові машини і прилади.

В залежності від сфери дії розрізняють такі категорії стандартів:

- ДСТУ – державні стандарти України обов’язкові для всіх підприємств держави в рамках сфери їх дії, установлюють вимоги переважно до продукції масового та, багатосерійного виробництва, а також на норми, правила, позначення, проектну, конструкторську, технологічну та іншу нормативно-технічну документацію міжгалузевого значення;

- ГСТУ – галузеві стандарти України обов’язкові для всіх підприємств даної галузі, а також для всіх користувачів продукції, яку випускають за цими стандартами; розробляють на норми, правила, терміни, позначення , технологічні процеси, оснащення та інструменти, на сировину, матеріали, паливо, вузли, механізми і кінцеву продукцію малосерійного виробництва, обмеженого чи галузевого застосування;

- СТТУ – стандарти технічних об’єднань, товариств, фірм тощо;

- СТП – стандарти підприємств діють тільки в рамках даного підприємства чи об’єднання і розробляють на об’єкти стандартизації, що застосовуються тільки на даному підприємстві.

- ГОСТ – міждержавні стандарти діють в межах держав СНД з метою полегшення наукових, технічних і економічних зв’язків держав – членів СНД;

- ISO – міжнародні стандарти розробляються міжнародними світовими організаціями зі стандартизації.

В залежності від змісту та призначення стандарти всіх категорій підрозділяють на стандарти таких видів:

- технічних умов і вимог;

- параметрів, розмірів, типів, конструкцій, марок і сортаментів різної продукції;

- правил прийомки і методів контролю;

- правил маркування, пакування, транспортування та зберігання;

- правил експлуатації і ремонту;

- типових технологічних процесів.

Порядок розробки нових стандартів включає шість стадій:

- організація розробки стандарту і складання технічного завдання;

- розробка проекту стандарту чи його першої редакції і розсилання на відгук;

- обробка відгуків і розробка кінцевої редакції проекту стандарту;

- підготовка, узгодження і подання проекту стандарту на затвердження;

- розгляд проекту стандарту, його затвердження та реєстрація;

- видавництво стандарту необхідним тиражем.

Розглянемо деякі особливості розробки стандартів. Для кожного етапу призначаються терміни виконання. Складання технічного завдання починають зі збирання, вивчення і аналізу вітчизняних та закордонних джерел. При необхідності вивчають передовий досвід виготовлення, експлуатації і застосування аналогічної продукції.

До проекту стандарту обов’язково прикладають пояснювальну записку, яка містить:

- обґрунтування доцільності створення нового стандарту, відміни чи заміни існуючих стандартів;

- аналіз і обґрунтування показників, норм, надійності, техніко-економічного ефекту;

- обґрунтування термінів впровадження та проведення заходів, пов’язаних з впровадженням нового стандарту, і другі відомості в залежності від категорії та виду стандарту.

Впровадження стандартів звичайно вимагає значної підготовки:

- видавництво необхідної технічної документації і літератури;

- забезпечення нової продукції сировиною, матеріалами, напівфабрикатами;

- виготовлення спеціального технологічного оснащення і обладнання;

- реорганізації існуючих технологічних ліній, дільниць, цехів, а інколи створення спеціальних підприємств.