Система продуктивної поведінки

Під системою продуктивної поведінки розуміють поведінку свійської тварини, пов^’язану з процесами утворення, накопичування та віддачі (виведення, виділення і т.д.) господарсько-корисної продукції.

Система продуктивної поведінки характеризується наявністю чітко вираженого результату дії загальної функціональної системи поведінкового акту. В якості результату дії виступає кінцевий продукт - молоко, яйце, вовна, маса тіла тварини. Зоотехнічна наука та практика в основному займались вивченням продуктивної поведінки сільськогосподарських тварин, використовуючи показник продуктивності, у якості основного критерію при оцінці племінної, а також господарсько-корисної цінності тварини.

Промислове тваринництво створює нові відносини у системі "Людина -тварина". Виникають нові біологічні мотивації у поведінці тварин у зв"язку з ускладненням системи "людина - машина - тварина".

В цих умовах поряд з системою продуктивної поведінки все більшого значення набуває адаптивна, рухова та популяційна системи поведінки сільськогосподарських тварин.

Разом з цим і у самій системі продуктивної поведінки з'являються особливості, характерні для промислового тваринництва Так, з'явилися нові форми поведінки корови на різних доїльних установках, пов'язані з обмеженням часу доїння, поєднанням двох домінантних фізіологічних станів (лактаційного і харчового), адаптація до постійної зміни операторів доїння і т.д. Багато нових факторів набули свійські тварини у зв'язку з процесами штучного осіменіння.

Мотивації продуктивної поведінки реалізуються через користуючі та сигнальні дії сільськогосподарських тварин.