Профорієнтаційна робота

Профорієнтація – в самому загальному плані означає допомогу дітям та молоді в життєвому самовизначенні, виявленні та реалізації їх індивідуальних можливостей. В багатьох країнах прийняті також більш вузькі поняття: «навчальна орієнтація» та «професіональна орієнтація», які розглядаються як спеціальна допомога особі в реалізації її прав в сфері освітніх та професійних можливостей, виборі направлення навчання і професії відповідно до інтересів та здібностей [6].

Професійна орієнтація (від фран. orientation – установка) – комплекс психолого-педагогічних і медичних заходів, спрямованих на оптимізацію процесу працевлаштування молоді відповідно до бажань, схильностей, здібностей і з урахуванням потреб у фахівцях народного господарства й суспільства в цілому.

Вибір професії молодою людиною належить до категорії так званих разових рішень, тому помилки, які роблять учні в професійному самовизначенні, дорого обходяться як суспільству, так і самим молодим людям.

Тому надзвичайно велика роль педагога, батьків в формуванні і корекції професійних планів молоді в пошуку найбільш оптимальних шляхів впливу на молодих людей в процесі професійного становлення.

У наш час система профорієнтаційної роботи містить у собі діяльність за наступними напрямками: професійна освіта, що включає профінформацію, профпропаганду й профагітацію, соціально-професійна адаптація, професійне виховання, що ставить своєю метою формування в учнів почуття обов’язку, відповідальності, професійної честі й гідності

Основними формами профорієнтації в школі є урок (зокрема урок трудового навчання), тиждень профорієнтації, екскурсії на підприємство, тематичні виховні заходи.

У профорієнтації найважливішими методами є профконсультація, профдіагностика, профвідбір, профадаптація, презентація професії.Далі ми розглянемо сутність тих методів та форм роботи, яку має проводити класний керівник у системі підготовки учнів до свідомого вибору професії.

Профконсультація може проводитися як індивідуально, так і з класом, її мета – надати основні відомості щодо галузі виробництва. У змісті профконсультаційної бесіди виділяють декілька важливих аспектів. Психолого-педагогічний аспект має своєю метою надання допомоги учням в усвідомленні себе активними учасниками суспільно-трудової діяльності. Медичний аспект профконсультації визначає фізичну придатність школяра до професії відповідно до стану його здоров'я, а також фізіологічними особливостями організму. Інформаційно-ознайомчий аспект бесіди спрямований на розширення уявлень учнів про різні види професійної діяльності. Довідково-інформаційний аспект бесіди пов'язаний з конкретними відомостями про можливості одержання фахової освіти, працевлаштування (про навчальний заклад, його місця розташування, тривалості навчання, про вимоги до учнів, про можливості працевлаштування, перспективах кваліфікаційного й посадового росту). Профконсультація може проводитися в індивідуальній чи груповій бесіді з учнями, у ході практикуму «Обираємо професію», «Барометр професій», «Знайди своє місце у житті» тощо.

Новітнім методом профорієнтації учнів є презентація професії.

Презентація – пред’явлення, подача матеріалу, яскрава дія, з метою створення запам’ятовуючого уявлення, що проводиться, як правило, у нестандартній формі.

Ознайомлення учнів із професіями в процесі бесіди чи презентації варто проводити за таким планом:

1. Загальні відомості про професії:

Коротка характеристика галузі народного господарства, де застосовується професія, короткий історичний нарис і перспективи розвитку професії, основні спеціальності, пов'язані з даною професією.

2. Виробничий зміст професії:

Місце й роль професії в науково-технічному прогресі, її перспективність; предмет, засоби й продукт (результат) праці; зміст і характер (функція) трудової діяльності; обсяг механізації й автоматизації праці; загальні й спеціальні знання й уміння фахівця даної професії, моральні якості; зв'язок (взаємодія) з іншими спеціальностями.

3. Умови роботи й вимоги професії до людини:

Санітарно-гігієнічні умови праці; вимоги до віку й здоров'я; елементи творчості, характер труднощів, ступінь відповідальності, спеціальні вимоги до фізіологічних і психологічних особливостей людини, відмітні якості гарного працівника; спеціальні умови: вплив професії на спосіб життя працівника, його побут і т.д.; економічні умови: організація праці, система оплати, відпустка.

4. Система підготовки до професії:

Шляхи одержання професії, курси, технікуми, вузи; зв'язок професійної підготовки з навчанням і трудовою діяльністю в школі; рівень і обсяг професійних знань, умінь і навичок, необхідних для одержання початкового кваліфікаційного розряду по даній професії.

Презентація передбачає й показ та демонстрування засобів та продуктів виробництва, фотомонтаж, застосування відеоматеріалів, інтерв’ю з представниками цієї професії.

У профорієнтаційній роботі активно застосовуються заочні конкурси: малюнків, стінних газет, бюлетенів, плакатів, вікторини. Орієнтовна тематика: «Професія моїх батьків», «Всі професії важливі», «Ким я хочу бути». «Подорож до цукеркової фабрики». Запровадження у навчальному закладі тематичного тижня дозволяє приділити більшу увагу цій проблемі.

Тепер розглянемо одну із ігор, яку можна включати до заходу, профорієнтаційної спрямованості:

Гра «Ланцюжок професій»

Вправа використовується для вироблення уміння виділяти спільне в різноманітних видах трудової діяльності.

Гравці сідають в коло. Кожен по черзі називає професію так, щоб вона мала щось спільне з попередньою. Наприклад, фрезерувальник – зубний лікар (також використовує маленьку фрезу) – медсестра – нянька – смітникар – еколог – біолог – художник і т.д. У випадку невдалого продовження необхідно пояснити в чому ж схожість. Якщо хтось не може назвати – виходить з гри.

aСпираючись на фах свого факультету опрацюйте фрагмент уроку, на якому варто використати елементи профорієнтації