Лабораторна робота № 9. Дослідження ексцентриситету горизонтального та вертикального кола, компенсатора при вертикальному колі теодоліта

Дослідження ексцентриситету горизонтального кола. Ексцентриситет лімба - це лінійний зсув центра кільця ділень
лімба з осі його обертання.

Дослідження ексцентриситету горизонтального кола виконується аналогічно дослідженню ексцентриситету алідади з тією лише різницею, що тепер алідада стає нерухомою, а переставляють лімб. За графіком визначають a₁, e"₁ і Р₁. Максимальний вплив ексцентриситету алідади й лімба визначається за допомогою формули

Дослідження ексцентриситету вертикального кола. Ексцентриситет вертикального кола можна визначити тільки еталонним способом, використовуючи більш точний теодоліт для виміру вертикального кута-еталона. Звичайно досліджуваний та еталонний теодоліт встановлюють один проти іншого, взаємно орієнтують візирні осі їх труб та вимірюють кути нахилу. Для взаємного орієнтування візирних осей зорових труб використовують коліматорний метод, висвітлюючи лампочкою сітку ниток спостережуваного приладу. До початку досліджень визначають МН й ступінь його сталості. За результатами вимірів визначають відхилення

;

де v_э - значення кута-еталона; КЛ, КЛ, МН – відліки при двох колах і місце нуля досліджуваного приладу. Потім будують графік величин u_п і u_л, відкладаючи їх на осі ординат, а на осі абсцис - значення виміряних кутів нахилу. За графіком судять про величину ексцентриситету або вводять виправлення у вимірювані кути за ексцентриситет вертикального кола.

Дослідження компенсатора при вертикальному колі теодоліта. При дослідженні визначають діапазон роботи компенсатора, точність стабілізації відлікового індексу й час заспокоєння коливань.

Діапазон роботи компенсатора визначається по нівелірній рейці. Для визначення точності стабілізації відлікового індексу вимірюють кут нахилу однієї й тієї ж лінії при невеликих нахилах приладу, здійснюваного за допомогою одного піднімального гвинта підставки, розташованого в колімаційній площині труби. За результатами вимірів виводять середній кут нахилу, а за відхиленнями від нього - середню квадратичну погрішність стабілізації індексу компенсації. Час заспокоєння коливань звичайно визначають при лабораторних випробуваннях приладу.

2. Тема «Компарування»