Лабораторна робота № 2. Перевірка перпендикулярності осі оберту зорової труби до осі обертання приладу, визначення місця нуля

Перевірка № 4. Вісь обертання зорової труби повинна бути перпендикулярна до осі обертання приладу. Привівши за рівнем вісь обертання теодоліта в прямовисне положення й вибравши на відстані 10 - 20 м від приладу високу точку А,наприклад, на стіні будинку, наводять на неї перетин ниток сітки й, не повертаючи алідади, нахиляють трубу до горизонтального положення й відзначають олівцем на стіні точку А₁,у якій проектується перетин ниток сітки. Потім, перевівши трубу через зеніт і повернувши алідаду на 180°, знову наводять перетин сітки на точку А й, опустивши трубу до обрію, відзначають на стіні точку А₂ - нову проекцію перетину ниток сітки. Якщо точки А₁і А₂, відзначені на одній горизонтальній лінії збігаються, то перпендикулярність осей збережена. При відстаніА₁А₂, що перевищує 1/20000, 1/10000, 1/5000 висоти точки А над обрієм відповідно для теодолітів типу Т2, Т5 і Т30, прилади підлягають виправленню шляхом зміни висоти колонок труби підкладними з фольги. У сучасних теодолітах виконання зазначеної умови перпендикулярності гарантується заводом-виробником, а виправлення проводиться в оптико-механічних майстернях.

Перевірка № 5. Місце нуля (зеніту) вертикального кола повинне бути близьким до нуля й зберігати сталість. Місце нуля - це відлік по вертикальному колу теодоліта, при якому візирна вісь труби горизонтальна й пухирець рівня при алідаді вертикального кола перебуває на середині. Привівши за рівнем вісь обертання приладу в прямовисне положення, наводять горизонтальну середню нитку сітки на віддалену (до 1-2 км) чітко видиму точку, приводять пухирець рівня при алідаді вертикального кола на середину й беруть відлік по вертикальному колу, наприклад, при колі право (КП). Потім переводять трубу через зеніт, повертають алідаду на 180°, наводять нитку сітки труби при колі ліво на ту ж точку, знову приводять пухирець рівня при алідаді вертикального кола на середину й беруть відлік по вертикальному колу (КЛ).

Місце нуля в більшості сучасних теодолітів визначається за формулою

МН =1/2 (КП + КЛ ± 180°).

Якщо обчислене значення МН перевищує 0,5-1', то його тут же виправляють у такий спосіб: перевіривши положення пухирця рівня при алідаді вертикального кола, встановлюють на ньому відлік МН, приводячи візирну вісь труби в горизонтальне положення. Потім обертанням мікрометричного гвинта рівня при алідаді встановлюють на колі відлік 0°00/00^// і пухирець, що пішов із середини, приводять у нуль-пункт юстировочними гвинтами рівня.

У теодолітах із самовстановлювальним індексом вертикального кола, а також у теодолітах Т20, Т30, що не мають рівня при вертикальному колі (його роль виконує рівень при алідаді горизонтального кола), МН виправляється зсувом сітки ниток за допомогою вертикальних юстировочних гвинтів. Для цього визначають кут нахилу

V = 1/2 (КП-КЛ ± 180°)

і встановлюють його шляхом нахилу зорової труби за допомогою її навідного гвинта на точку, зі спостережень якої визначалось МН. Потім середню нитку сітки, що змістилася із точки, наводять на неї вертикальними юстировочними гвинтами сітки при ослаблених горизонтальних гвинтах. Щоб не порушити умову перпендикулярності осей (див, перевірку 3), визначення й виправлення колімаційної погрішності й місця нуля в теодолітів типу Т5До варто робити одночасно.

Для контролю повірку повторюють. Аналогічно місцю нуля визначають і виправляють місце зеніту (MZ). Місце зеніту - це той відлік по вертикальному колу теодоліта, при якому візирна вісь труби перебуває в прямовисному (зенітному) положенні й пухирець рівня при алідаді вертикального кола в нуль-пункті. Місце зеніту, яким звичайно користуються при вимірі вертикальних кутів у тріангуляційних і астрономічних спостереженнях, визначають за формулою

MZ = 1/2 (КП + КЛ ± 360°).

Лабораторна робота №3. Перевірка візирної осі оптичного центриру,