Правила позначення на кресленнях методів і параметрів зміцнення

На кресленнях деталей, які необхідно зміцнити з використанням тієї чи іншої зміцнюючої технології вказують показники механічних властивостей метеріалу, які отримані в результаті зміцнення (твердість, границю міцності, границю текучості, ударну в’язкість). Правила позначення на кресленнях методів і параметрів зміцнення регламентується стандартом ГОСТ 2.310-68.

Позначення можуть вказувати безпосередньо на зобра-женні деталі на робочих кресленнях, або в технічних вимогах, текст яких розміщується над основним написом креслення.

Приклад 1

Виріб – вал. Матеріал – сталь 40Х.

Зміцнюється окрема ділянка поверхні (L=250 мм).

Метод і параметри зміцнення вказують безпосередньо на зображенні виробу.

Приклад 2

Виріб – циліндрова втулка бурового насоса.

Матеріал – сталь 12ХНЗ. Зміцнюється окрема поверхня виробу.

Метод і параметри зміцнення вказують безпосередньо на зображенні виробу.

Приклад 3

Виріб – шток.

Матеріал – сталь 40.

Зміцнюється більшість або всі поверхні виробу за винятком поверхні А.

Метод і параметри зміцнення приводяться в технічних вимогах до креслення, наприклад: “HRC 40–50, крім поверхніпА”.

Приклад 4

Виріб – сідло клапана штангового насоса.

Матеріал – сталь 30Х13.

Зміцнення здійснюється об’ємним гартуванням.

Метод і параметри зміцнення приводяться в технічних вимогах до креслення за такою формою “Гартувати до твердості HRC 62…65”.