Номенклатура конструкційних матеріалів. Рекомендації щодо їх використання
Для виготовлення деталей та вузлів машин і обладнання використовуються в залежності від призначення і умов роботи різноманітні конструкційні матеріали: чавуни, сталі, кольорові метали та їх сплави, гумові, пластмасові та інші матеріали.
Чавуни. В конструкціях використовують такі види чавунів: сірий, ковкий, високоміцний, легований, анти-фрикційний. Чавуни, як конструкційні матеріали, харак-теризуються як позитивними так і негативними сторонами своїх властивостей. До перших слід віднести відносно невисоку вартість, високі ливарні властивості, добру оброблюваність різанням. Недоліки чавунів – невисока в порівнянні з сталями міцність, крихкість, чутливість до ударних навантажень, низька зварюваність.
Вказані вище недоліки чавунів є причиною їх обмеженого використання в конструкціях бурового і нафто-газопромислового обладнання. Чавуни можуть використо-вуватися для виготовлення станин бурових насосів, корпусів запірних пристроїв на невисокий тиск, клинопасових шківів, корпусів насосів невисокого тиску, опорних вузлів, тощо. Широкого використання в нафтогазовому машинобудуванні набули сірі чавуни. Наприклад, шківи клинопасових передач бурових установок виготовляють з чавунів СЧ–12–28, СЧ–15–36, вхідну кришку насоса ЦНС 180–1900 виготовляють з чавуна СЧ–21–40. Механічні характеристики сірих чавунів показані в табл. 3.3.
Таблиця 3.3 – Механічні властивості відливок з сірого чавуна
Марка чавуна | Границя міцності на розтяг, МПа, не менше | Границя міцності на згин, МПа, не менше | Твердість НВ, МПа |
СЧ 10 | 1400-2250 | ||
СЧ 12 | 1430-2290 | ||
СЧ 15 | 1600-2250 | ||
СЧ 18 | 1670-2250 | ||
СЧ 20 | 1670-2360 | ||
СЧ 24 | 1670-2360 | ||
СЧ 25 | 1770-2450 | ||
СЧ 30 | 1780-2500 | ||
СЧ 35 | 1930-2640 | ||
СЧ 40 | 2030-2800 | ||
СЧ 45 | 2250-2840 |
Приклади умовного позначення чавунів:
СЧ 25 - сірий чавун з границею міцності на розтяг 250 МПа;
КЧ 30–6 - ковкий чавун з границею міцності на розтяг 300кМПа і відносним видовженням 6 %;
ВЧ 50–7 - високоміцний чавун з границею міцності на розтяг 500 МПа і відносним видовженням 7 %.
Приклади використання чавунів в машинобудуванні показано в табл. 3.4.
Таблиця 3.4 – Приклади використання чавунів в машинобудуванні
Тип і марка чавуна | Умови використання | Приклади використання | ||
Сірий чавун | ||||
СЧ 12-28 | Малонавантажені де-талі, невідповідальне литво | Кожухи, кришки, опор-ні плити, зрівноважу-вальні вантажі, махо-вики, втулки | ||
СЧ 15-32 | Малонавантажені деталі, тонкостінне лит-во (d=8-15 мм) з вели-кими габаритами, не-високі вимоги до зно-состійкості | Деталі складної кон-фігурації, корпуси, крон-штейни, шківи, махо-вики, поршневі кільця, корпуси запірної арма-тури | ||
СЧ 18-36 | Відповідальне литво з товщиною стінки d=10-25 мм, помірно навантажені деталі | Корпуси редукторів, станини верстатів, де-талі корпусів, зірочки, зубчасті колеса, блоки циліндрів, поршні, пор-шневі кільця | ||
СЧ 24-40 | Високонавантажені де-талі; відповідальне литво з товщиною стінки d=20 – 40 мм; деталі, що працюють при температурі до 300 оС | Зубчасті колеса, махо-вики, гальмівні бара-бани, гідроциліндри, корпуси гідронасосів і гідромоторів середньо-го тиску (до 8іМПа), блоки двигунів, поршні | ||
СЧ 35-54 | Відповідальні, висо-конавантажені деталі з товщиною стінки d=20-100 мм; деталі, що працюють при температурі до 300 оС; висока зносостійкість | Зубчасті та ланцюгові колеса, станини, блоки і плити верстатів і пресів, муфти зчеп-лення; кулачки, колін-часті вали, гальмівні барабани | ||
Ковкий чавун | ||||
КЧ 30-6 | Негабаритні деталі, низькі статичні та ди-намічні навантаження | Муфти, важелі, клапа-ни, пальці | ||
КЧ 45-6 | Деталі, що працюють при високих статич-них і динамічних на-вантаженнях, а також в умовах інтенсивного спрацювання | Колінчасті вали, муф-ти, вилки, зірочки, храповики | ||
Високоміцний чавун | ||||
ВЧ 50-2, ВЧ 70-2 | Відповідальні, висо-конавантажені дета-лі, використання вза-мін сталі | Колінчасті вали, корпу-си, шатуни, зубчасті ко-леса, корпуси підшип-ників | ||
Антифрикційний чавун | ||||
АЧС–1 АЧС–2 | Високі антифрикційні властивості, робота в парі з термооброб-леними сталевими де-талями | Вкладиші підшипників, накладки повзунів крейц-копфних машин | ||
АЧС–6 | Робота у вузлах тертя з температурою до 300 оС з термічно не-зміцненими сталеви-ми деталями | Вкладиші підшипників, накладки повзунів крейц-копфних машин | ||
Вуглецеві сталі звичайної якості. В машинобудуванні використовують, як правило, сталі звичайної якості групи А, які постачаються з гарантованими механічними властивостями. Випускаються таких марок: Ст0, Ст1, Ст2, Ст3, Ст4, Ст5, Ст6. Зазначені сталі використовують, в основному, для виготовлення деталей з невисокими вимогами до міцності і які не потрібно зміцнювати термічними методами. Вони характеризуються високими пластичними властивостями (відносне видовження 20 – 30 %), добре обробляються різан-ням, зварюються. Це найдешевші сталі.
Властивості та приклади використання вуглецевих сталей звичайної якості наведено в табл. 3.5 і 3.6.
Таблиця 3.5 – Механічні і зварювальні властивості вуглецевих сталей звичайної якості
Марка сталі | Границя міцності , МПа | Границя текучості, МПа | Відносне видовження, % | Зварюваність |
Ст0 | Не менше 310 | 200-205 | 20-23 | ДВ |
Ст1 | 300 – 410 | 205-210 | 31-35 | ДВ |
Ст2 | 320 – 430 | 215 – 225 | 29-33 | ДВ |
Ст3 | 360 – 480 | 235 – 245 | 23-27 | ДВ |
Ст4 | 400 – 530 | 255 – 265 | 21-25 | В |
Ст5 | 490 – 630 | 17-20 | З | |
Ст6 | Не менше 590 | 12-15 | З |
Умовні позначення:
ДВ – дуже висока;
В – висока;
З – задовільна
Таблиця 3.6 – Приклади використання вуглецевих сталей звичайної якості
Марка сталі | Умови використання | Приклади використання |
Ст0 | Ненавантажені дета-лі, невідповідальні конструкції | Деталі металоконструкцій, прокладки, шайби, арма-тура, огорожа, кожухи, стопорні кільця |
Ст1 ССт2 | Малонавантажені де-талі, ковані та зварні конструкції | Корпуси підшипників і редукторів, рами, болти, осі, кожухи, деталі мета-локонструкцій |
Ст3 ССт4 | Маловідповідальні, малонавантажені де-талі; деталі, що по-требують зміцнення цементацією | Кожухи, кришки, вали, осі, тяги, пальці, гаки, шатуни, металоконструк-ції, кріпильні деталі |
Ст5 ССт6 | Деталі з підвище-ними вимогами до міцності без вико-ристання зварюван-ня; деталі, зміцнені термообробкою | Кріпильні деталі, шпонки, вали, осі, зубчасті колеса, шатуни, шпинделі, кулач-кові муфти, гальмівні стрічки, пальці, черв’яки, будівельні конструкції |
Сталі вуглецеві якісні конструкційні. Вуглецеві якісні конструкційні сталі використовують, як правило, для виготовлення середньонавантажених деталей, які зміцнюють термічними або хіміко-термічними методами. Сталі випускають таких марок: 08, 10, 15, 20, 25, 30, 35, 40, 45, 50, 55, 60. Вартість зазначених сталей вища вартості вуглецевих сталей звичайної якості на 20-25 %.
В машинобудуванні знаходять використання низько- і середньовуглецеві якісні конструкційні сталі. Перші (сталі 08, 10, 15, 20) використовують для виготовлення зносостійких деталей з невисокими вимогами до міцності серцевини. Для підвищення поверхневої міцності таких деталей їх зміцнюють шляхом цементації. Крім того, ці сталі характеризуються високою пластичністю, тому з них виготовляють деталі і вузли посудин, що працюють під тиском.
Середньовуглецеві якісні конструкційні сталі викорис-товують для виготовлення деталей порівняно невеликих перерізів, середньої міцності і нескладної конфігурації. Деталі зміцнюють шляхом термічної обробки. Деталі великих перерізів об’ємним гартуванням не зміцнюють.
Властивості та приклади використання вуглецевих якісних конструкційних сталей наведено в табл. 3.7, 3.8.
Таблиця 3.7 – Механічні і технологічні властивості якісних вуглецевих конструкційних сталей
Марка сталі | Границя міцності sв, МПа | Границя текучості sт, МПа | Відносне видовження d, % | Твердість НВ, МПа | Оброблюваність різанням | Зварюваність | Пластичність при холодній обробці | Ударна в’язкість, кДж/м2 |
В | ДВ | ДВ | – | |||||
В | ДВ | ДВ | – | |||||
В | ДВ | ДВ | – | |||||
В | ДВ | В | – | |||||
В | ДВ | В | ||||||
В | В | В | ||||||
В | В | В | ||||||
В | З | З | ||||||
В | З | З | ||||||
З | З | З | ||||||
З | Н | Н | – | |||||
З | Н | Н | – |
Примітка: Значення показників sв, sт, d, НВ наведені для нормалізованих заготовок.
Умовні позначення:
ДВ – дуже висока
В – висока
З – задовільна
Н – низька.
Таблиця 3.8 – Приклади використання вуглецевих якісних конструкційних сталей
Марка сталі | Умови використання | Приклади використання |
Штамповані деталі; помірно статично навантажені деталі, що не вимагають термообробки; деталі, які зміцнюються цементацією | Прокладки; шайби; кріпильні деталі; посудини, що працюють під тиском; змійовики; тяги; вилки; трубки; втулки, фрикційні диски, зубчасті колеса | |
Малонавантажені ковані, штамповані та зварні деталі; зносостійкі деталі, зміцнені хіміко–термічною обробкою; ковані термічно зміцнені деталі | Деталі посудин, що працюють під тиском; болти; шпильки; пальці; вилки; втулки; зубчасті колеса; осі; вали; з’єднувальні муфти | |
Помірно навантажені деталі, зміцнені хіміко-термічною і термічною обробкою | Шпинделі, осі, серги, траверси, ланцюгові зірочки, тяги, циліндри, маховики, втулки, балансири | |
Деталі високої міцності і твердості; деталі, що потребують підвищеної зносостійкості | Штоки, вали, осі, ланцюгові зірочки, зубчасті колеса, муфти, шпильки, болти, гайки, шпонки, шатуни, плунжери, валики | |
Деталі високої міцності. Використовують після гартування з високим відпуском і в нормалізованому стані | Вали, зубчасті колеса, осі, ексцентрики, мало-навантажені пружини, плунжери, шпонки, ходові гвинти, муфти | |
Деталі високої міцності, пружності, зносостійкості. Використовують після гартування або нормалізації | Ексцентрики, пружинні кільця, регулювальні прокладки, пружини, шпинделі, осі, бандажі |
Леговані конструкційні сталі. Як відмічалося раніше бурове та нафтогазопромислове обладнання працює у важких експлуатаційних, а деколи екстремальних умовах. Крім того, слід відмітити велику групу деталей та вузлів обладнання, які є надзвичайно важливими і відповідальними в конструкції і відмова яких може привести до непередбачуваних негативних наслідків: важкого травматизму, економічних втрат, екологічного забруднення, втрати свердловини, відкритого фонтанування та ін.
Для прикладу у 80-х роках минулого століття при освоєнні Астраханського газоконденсатного родовища виникла проблема корозійної стійкості свердловинного і устьового обладнання. Газ даного родовища, що містив 18–25 % сірководню (H2S), безпосередньо контактував з устьовим обладнання і приводив його до корозійного руйнування (сульфід-ного розтріскування або загальної корозії в залежності від характеру напруженого стану деталей обладнання).
Для даних умов експлуатації були розроблені і рекомендовані спеціальні марки конструкційних легованих сталей.
Леговані конструкційні сталі використовуються для виготовлення деталей, до яких пред’являють вимоги високої міцності, а також спеціальні вимоги: зносостійкості, термо-стійкості, корозійної стійкості, в’язкості та інші. Деталі, виготовлені з легованих сталей, як правило, зміцнюють термообробкою або хіміко-термічною обробкою.
Як легуючі елементи в сталях використовують: хром – Х, нікель – Н, вольфрам – В, кремній – С, марганець – Г, молібден – М, ванадій – Ф, азот – А, титан – Т, бор – Р, алюміній – Ю. Легуючі елементи можуть бути присутні в сталях як поодинці, так і в комбінації з іншими.
В табл. 3.9 і 3.10 показано вплив основних легуючих елементів на механічні і технологічні властивості сталей.
Практикою нафтогазового машинобудування набутий великий досвід використання легованих сталей. В табл. 3.11 наведена номенклатура найбільш використовуваних легова-них сталей, їх механічні характеристики та основні техноло-гічні властивості. Детальніша інформація про номенклатуру легованих сталей, їх використання в залежності від умов експлуатації викладена в спеціальній літературі.
Таблиця 3.9 – Вплив деяких легуючих елементів на властивості сталі
Легуючий елемент | Властивості сталі | Приклади марок сталі | Приклади деталей |
Хром ( Х ) | В малих дозах (до 1%) підвищує міцність та зносостійкість деталей, покращує загарто-вуваність, погіршує зварюва-ність сталі | 20Х, 30Х, 35Х, 40Х, 45Х, 50Х | Вали, осі, шестірні, зубчасті колеса, шпинделі запірних та регулювальних прис-троїв, клапани і сідла насосів (40Х), стволи верт-люгів (40Х), шпильки |
При значному вмісті (більше 12%) підвищує корозійну стійкість сталі | 1Х13, 3Х13, 30Х13, 95Х18, 20Х13Л | Робоче колесо насоса типу ЦНС (20Х13Л), сідла кла-панів штангового насоса (30Х13, 95Х18) | |
Нікель ( Н ) | Підвищує ударну в’язкість; під-вищує опір конструкції крихко-му руйнуванню, особливо при низьких температурах; підви-щує міцність та загартовуваність | 20Н2М, 40ХНЛ, 40ХН, 38ХГН, 15ХН3Л, 20ХН, 45ХН, 12ХН2 | Штропи вертлюгів (40ХН, 38ХГН), корпуси трубних елеваторів (40ХНЛ, 15ХН3Л, 40ХН), вали бурових лебідок (40ХН, 30ХМА) |
Закінчення табл. 3.9 | |||
Легуючий елемент | Властивості сталі | Приклади марок сталі | Приклади деталей |
Марганець ( Г ) | Підвищує зносостійкість, міц-ність та загартовуваність сталі | 30Г, 40Г, 45Г, 30Г2, 40Г2, 45Г2, 50Г, 50Г2, 18ХГ, 18ХГТ, 38ХГН | Шківи талевих систем (40Г2Л, 40ГЛ, 50ГЛ), пальці ланок гусениць до трактора (50Г, 50Г2) |
Молібден ( М ) | Підвищує хімічну стійкість сталі в хлорному середовищі; підвищує міцність, в тому числі і при високих температурах (до 500 ОС); підвищує ударну в’яз-кість сталі при низьких температурах | 15ХМ, 20ХМ, 30ХМ, 38ХМ, 20Н2М, 38Х2МЮА, 40ХН2МА | Деталі, що працюють при високих температурах (вали та ротори турбін); затвори засувок фонтанних арматур (40ХН2МА, 38Х2МЮА); пла-шки клинових підвісок ко-лонних головок (38Х2МЮА) |
Алюміній ( Ю ) | Підвищує в’язкість (в тому числі і при низьких темпе-ратурах) та міцність сталі; зменшує чутливість до крих-кого руйнування; понижує чут-ливість до утворення тріщин в зварних конструкціях; покра-щує якість азотування поверхні. | 38Х2МЮА, 38Х2Ю | Високоміцні деталі, що працюють в агресивних середовищах; зварні кон-струкції; циліндрові втулки і плунжери штангового насо-са (38Х2МЮА) |
Таблиця 3.10 – Вплив основних легуючих елементів на технологічні і механічні властивості сталі
Елемент | Схильність до нагрівання | Загартовуваність | Температура нагріву при термообробці | Пластичність | Твердість | Міцність | |
при нормальній температурі | при підвищеній температурі | ||||||
Хром | ПН | ПС | П | З1) | П | П | П |
Нікель | ВМ | П | З | П | П | П | П |
Марганець | ПН | ПС | П | З | ПС | ПС | ВМ |
Молібден | ВМ | ПС | П | П2) | ВМ | П | П |
Алюміній | ЗС | ВМ | ПС | П3) | П | ВМ | П |
Кремній | ВМ | ПС | П | ПС | ПС | ПН |
Примітка: 1) при вмісті більше 15 %;
2) при вмісті до 0,6 %;
3) при малому вмісті
Прийняті умовні позначення в табл. 3.10:
ЗС – зменшує суттєво ;
З – зменшує;
ВМ – впливає мало ;
ПН – підвищує несуттєво;
П – підвищує;
ПС – підвищує суттєво.
Таблиця 3.11 – Механічні та технологічні властивості легованих, термічно зміцнених (гартування і відпуск) конструкційних сталей
Марка сталі | Границя міцності sв, МПа | Границя текучості sт, МПа | Відносне видовження d, % | Ударна в’язкість, кДж/м2 | Оброблюваність різанням | Зварюваність | Пластичність при холодній обробці |
15Х | В | В | В | ||||
20Х | В | В | З | ||||
30Х | В | З | З | ||||
35Х | В | З | З | ||||
40Х | В | З | З | ||||
45Х | В | Н | Н | ||||
50Х | В | Н | Н | ||||
20Г | – | – | – | – | |||
30Г | З | З | З | ||||
40Г | З | Н | Н | ||||
45Г | З | Н | Н | ||||
50Г | З | Н | Н | ||||
60Г | – | – | – | ||||
30Г2 | – | З | З | З | |||
40Г2 | – | З | Н | Н | |||
45Г2 | – | З | Н | Н | |||
50Г2 | – | З | Н | Н | |||
20ХН | В | З | З | ||||
40ХН | З | Н | З | ||||
45ХН | В | Н | Н | ||||
50ХН | В | Н | Н | ||||
12ХН2 | В | З | З | ||||
30ХН3А | В | Н | Н | ||||
12ХН3А | В | З | З | ||||
20ХН3А | В | З | З | ||||
12Х2Н4А | – | З | З | ||||
20Х2Н4А | В | З | З | ||||
15ХМ | – | В | В | ||||
20ХМ | В | З | З | ||||
30ХМ | В | Н | З | ||||
38ХМ | В | Н | З | ||||
30ХМА | В | Н | З | ||||
15Н2М | – | – | – | ||||
20Н2М | – | – | – | ||||
33ХС | З | Н | Н | ||||
38ХС | З | Н | Н | ||||
40ХС | З | Н | Н | ||||
38ХГН | – | – | – | ||||
20ХГСА | В | В | В | ||||
25ХГСА | В | В | В | ||||
30ХГС | З | В | З | ||||
35ХГСА | Н | В | З | ||||
40ХН2МА | В | Н | Н | ||||
18Х2Н4МА | З | З | Н | ||||
20ХГР | В | Н | З | ||||
27ХГР | В | Н | З | ||||
25ХГТ | В | Н | З | ||||
40ХГТР | В | Н | Н | ||||
38Х2МЮА | – | – | – | ||||
38Х2Ю | – | – | – | ||||
60С2А | – | – | – | ||||
60С2ХА | – | – | – | ||||
12Х13 | З | Н | В | ||||
20Х13 | З | Н | З | ||||
08Х13 | З | Н | Н | ||||
17Х18Н9 | – | Н | В | В | |||
12Х18Н9Т | – | Н | В | В | |||
ШХ15 | З | Н | З | ||||
ШХ15СГ | З | Н | З |
Умовні позначенняі в табл. 3.11:
В – висока; З – задовільна; Н – низька.
Сплави кольорових металів. Як конструкційні мате-ріали для бурового і нафтогазопромислового обладнання використовуються в основному бронзи, бабіти, латуні.
Бронзи – це сплав міді з оловом, свинцем, цинком, алюмінієм та іншими компонентами. Деталі з бронзи харак-теризуються високими антифрикційними властивостями, ви-соким корозійним опором, універсальними технологічними властивостями (виливаються, обробляються тиском і різан-ням). Бронзи використовуються для виготовлення радіальних і осьових підшипників ковзання, направляючих, ходових гайок, водяної, парової та масляної арматури. Наприклад, в біль-шості конструкцій засувок для фонтанних арматур ходова гайка та опори шпинделя виготовляються з бронзи.
В табл. 3.12 приведені механічні властивості трьох марок бронз. Їх хімічний склад такий:
Бр 04Ц4С17 (олово – 4 %; цинк – 4%; свинець – 17 %; решта – мідь);
Бр А9ЖЗЛ (алюміній – 9 %; залізо – 3 %; решта – мідь);
Бр А10Мц2Л (алюміній – 10 %; марганець – 2 %; решта – мідь)
Таблиця 3.12 – Механічні властивості бронз (ГОСТ 613-79)
Марка бронзи | Границя міцності, МПа | Відносне видовження, % | Твердість НВ, МПа |
Бр 04Ц4С17 | |||
Бр А9ЖЗЛ | |||
Бр А10Мц2Л |
Бабіти – сплави на основі м’яких металів – олова, свинцю, алюмінію та інших. Бабіти – це високоякісний анти-фрикційний підшипниковий матеріал. Вони добре оброб-ляються, мають високу теплопровідність, здатні утримувати мастило. Бабітові підшипники ковзання можуть працювати в режимі високих швидкостей і великих контактних навантажень.
Типовим прикладом використання бабітів є конструкція підшипникових вузлів насоса типу ЦНС, що використовується в системі підтримання пластового тиску. Сталевий вкладиш
підшипника залитий бабітом Б83 або Б89 (сплав олова, сурми і міді) з вмістом олова відповідно 83 % і 89 %.
Механічні властивості бабіту Б83 наведені нижче.
Границя міцності при розтязі, МПа 90
Границя міцності при стиску, МПа 115
Відносне видовження, % 6
Твердість НВ, МПа 300
Бабіти в порівнянні з іншими підшипниковими матеріалами мають нижчі значення коефіцієнта тертя f. Приблизні значення коефіцієнтів тертя деяких підшипникових матеріалів в умовах рідкого змащування наступні:
бабіти олов’яні f = 0,01–0,02
бабіти свинцеві f = 0,015–0,025
бронза свинцева f = 0,02–0,03
чавун антифрикційний f = 0,05–0,08
Допустимі контактні навантаження на бабітові підшип-ники складають 10–15 МПа. Для підвищення довговічності підшипників доцільно вали зміцнювати термообробкою до твердості HRC 50.
Латуні представляють собою сплави міді із цинком. В деяких випадках додають свинець, кремній, алюміній, залізо та інші метали. Латуні характеризуються високими анти-корозійними і технологічними властивостями, мають достатню, як для кольорових сплавів, міцність. Викорис-товуються для виготовлення трубок і арматури спеціального призначення, ущільнювальних прокладок, в приладобуду-ванні, в електромашинобудуванні.
Тверді сплави. Тверді сплави – це сплави на основі карбідів вольфраму, титану, хрому. До них відносяться такі сплави (ГОСТ 3882-74): ВК3, ВК6, ВК8, ВК10, ВК15, ВК20, ВК25, Т30К4, Т15К6 та інші.
Тверді сплави характеризуються високою зносо-стійкістю, твердістю (HRA 80-90), міцністю (границя міцності при статичному згині складає 1170-2150 МПа). Викорис-товуються для виготовлення породоруйнівних і ловильних інструментів, запірних вузлів регулювальних дроселів та інших конструкцій з відповідними вимогами.
Інші конструкційні матеріали. Крім розглянутих вище в нафтогазовому машинобудуванні використовують неметалеві конструкційні матеріали і в першу чергу пластмаси і гуму.
Пластмаси – це матеріали на основі високомолеку-лярних органічних з’єднань. В залежності від типу напов-нювача, який входить до складу пластмас останні можуть мати різноманітні фізико-механічні і технологічні властивості. До основних пластмас, які використовуються в машино-будуванні відносяться: текстоліт, гетинакс, вініпласт, фторопласт, поліамід, поліпропилен, поліуритан та ін. При проектуванні бурового і нафтогазопромислового обладнання пластмаси слід використовувати в конструкціях, які працюють в умовах агресивного середовища (наприклад, робочі апарати відцентрових насосів для видобутку нафти, турбобурів), а також у вузлах ущільнення високого тиску (30 – 100 МПа).
Більш детальна інформація про номенклатуру і умови використання пластмас наводиться в спеціальній літературі.
Гума – матеріал на основі натурального або синтетич-ного каучука. Як конструкційний матеріал, гума має особливі властивості, а саме: допускає великі пружні деформації, гасить коливання, стійка в агресивному середовищі, володіє високими діелектричними властивостями. В буровому і нафтогазопромисловому обладнанні гумові конструкції мають надзвичайно широке використання. З гуми виготовляють різноманітні ущільнення, приводні паси, діафрагми, амортизатори, підшипники ковзання. Конкретніша інформація про фізико-механічні властивості гуми, умови її викорис-тання, рекомендації щодо проектування та виготовлення гумовотехнічних виробів виходить за межі даного посібника і приводиться в [ 7, 11 ].
Дата добавления: 2015-01-10; просмотров: 2151;