Використання звукових методів у діагностиці

1. Аудіометрія — метод вимірювання|виміру| гостроти|дотепу| слуху|чутки| за сприйняттям стандартизованих по частоті та інтенсивності звуків.

а) Дослідження органів слуху|чутки| за допомогою аудіометра—генератора|, в якому плавно або дискретно міняються частота і інтенсивність звуку. За даними дослідження будується графік залежності сили звуку від частоти (криві рівної гучності). Найчастіше використовується поріг чутності — мінімальна інтенсивність, при якій чутно звук на заданій частоті. Цю криву, визначивши у|в,біля| конкретного пацієнта, порівнюють з|із| середньостатистичною для багатьох здорових людей.

б) Дослідження слуху|чутки| за допомогою камертонів.

в) Дослідження цими методами за повітряною та кістковою провідностями.

г) Дослідження шепітною мовою|промовою|.

д) Дослідження за допомогою звуків, відтворених магнітофоном.

е) Вивчення реакції на звук по ЕЕГ|.

Аускультація — вислуховування звуків, що виникають при роботі різних органів (серця, легенів, кровоносних судин|посудин| і ін.) в нормі і при патології з діагностичною метою. Для цього використовуються стетоскоп, фонендоскоп, мікрофон, магнітофон. У клінічній практиці широко використовується фонокардіографія (ФКГ|) — графічна реєстрація тонів і шумів серця.

Перкусія| — вислуховування звучання окремих частин|часток| тіла при їх простукуванні. При ударі об поверхню тіла виникає звукова хвиля, гармонійний спектр якої має широкий діапазон. У внутрішньотканинних порожнинах виникають резонансні явища, які змінюють|зраджують| тембр і гучність звучання залежно від розмірів і положення|становища| цих порожнин. Досвідчений|дослідний| лікар|лікарка| за зміною звучання визначає стан обстежуваного органу (запалення в м'яких тканинах, тріщини і переломи в твердих тканинах і т.і.).

Насьогодні у практичній охороні здоров'я набули широкого поширення ультразвукові методи дослідження.

Ультразвук — це процес розповсюдження|поширення| коливань у пружному середовищі|середі| у вигляді подовжніх хвиль з|із| частотою понад 20 кГц|.

Ультразвук одержують|отримують| за допомогою спеціальних апаратів, заснованих на явищах магнітострикції — при низьких частотах і зворотньому п'єзоелектричному ефекті — при високих частотах.

Магнітострикція — це зміна подовжніх розмірів феромагнітного стрижня|стержня| під дією високочастотного (20—100 кГц|) магнітного поля.

Амплітуда коливань, а, отже, і сила звуку визначаються напругою|напруженням| і розмірами стрижня|стержня| (явище резонансу). При підключенні змінної напруги|напруження| до котушки|катушки| торцеві площини|плоскість| стрижня|стержня| коливаються|вагаються| з|із| частотою змінної напруги|напруження|.

Зворотній п'єзоелектричний ефект полягає в зміні розмірів п’єзодіелектрика| під дією високочастотного (понад 100 кГц|) електричного поля.

Закономірності випромінювання ті ж, що і при магнітострикції.